72-ий в укладеному у Великій Британії списку 100 живих геніїв світу художник Іван Марчук ще й фотограф. Сьогодні у "Провінційних вістях" третій і завершальний сюжет із циклу "Марчук і фотографія". Про те, що народний художник у бажанні сфотографуватись із ним не відмовляє нікому, а фотографам не позує – вони його "ловлять", ви вже знаєте. Сьогодні про те, чому Марчук не хоче робити виставку своїх фоторобіт.
Фотоапарат для художника – робочий інструмент. Іван Марчук почав знімати ще студентом.
Іван Марчук, живий геній: "А то було в кінці 70-х років. Це був апарат "Практика" німецький. І я тоді слайди знімав, зберіг ці слайди, друкували вже в 2004 році їх, а вони лежали з 80-х років. Бо, знаєте, картини розходяться, а треба було всьо засняти. То я це робив сам".
Фотографія – це не тільки збрегти для себе назавжди картини, що вже розійшлися світом. Для Івана Марчука – це ще й можливість зняти те, що потім може стати картинами.
Іван Марчук, живий геній: "Я природу знімаю, навіть якщо я її не малюю. Но якщо багато прекрасної природи, особливо, якщо зима, там не замалюєш нічого, а вона така красива, то я люблю такі фрагменти. Я ж багато малюю снігу. То там пригодиться, то там. То таке, природа. Багато знімав файних дівчат, що, знаєте, що можна потім подивитися. Хто був, потім навіть не знаю, бо я ніколи не підписую фотографії".
Виставок картин в Івана Марчука було більше сотні. У малярстві – він геній, а у фотомистецтві, визнає, – любитель. Тому виставку фотографій Івана Марчука навряд чи можна буде побачити.
Іван Марчук, живий геній: "А нє-нє-нє. В мене то дрібні такі, звичайні стандартні розміри, це не для виставки, це щоб друкувати десь, щоб видавати книжки, отаке, знаєте. В мене десь по світу до тисячі фотографій. Але то, як то кажуть, любителький матеріал".
