Головна суспільство Хоспісна допомога на Тернопільщині обмежена шістьма ліжками кількох палат

Хоспісна допомога на Тернопільщині обмежена шістьма ліжками кількох палат

475

Півмільйона безнадійно-хворих українців потребують хоспісної допомоги. І якщо в інших областях уже працюють спеціалізовані заклади чи бодай відділення, то Тернопільщина – вийняток. Хоспісна допомога у нашій області обмежена шістьма ліжками у двох палатах на території лікарні швидкої допомоги Тернополя. Проблематику вкотре обговорюватимуть впродовж цього тижня. З 7 до 12  жовтня в Україні проводять заходи приурочені Всесвітньому дню паліативної та хоспісної допомоги.

З понад 80 історій людей, які знайшли у стінах хоспісу порятунок від болю, кожна особлива. Пан Євген тут тиждень, у чоловіка пухлина головного мозку, до цього передувало тривале лікування ще у кількох медичних закладах. Щохвилини поряд з хворим його дружина. Хоспісні палати передбачають цілодобове перебування рідних.
 
Ганна Степанівна, дружина пацієнта хоспісної палати у лікарні швидкої медичної допомоги Тернополя: "Добре, що є такі палати, що  тут можна віддихнути, бо я біля нього весь час. Я навіть всім з села кажу, що тут дуже гарні палати, і тепла вода є і холодна, все тут на місці є".

Втомлені хворобою, прикуті до ліжок, під дією морфіну, що усуває біль, – це пацієнти Хоспісу. Найчастіше онкохворі, інваліди, а також з важкими наслідками інсультів. Пані Марія сюди потрапила три тижні тому, жінку ледь вдалось врятувати.

Марія Василівна, пацієнт хоспісної палати у лікарні швидкої медичної допомоги Тернополя: "Такі хоспіси потрібні, чому? Тому що я була лежача і біля мене завжди були рідні. Треба щоб вони могли також відпочити".

В українській медицині практикують задля блага пацієнта приховувати невиліковний діагноз. У світі ж зовсім інші стандарти. Медична сестра Леся Паращук, аби працювати у Хоспісі, проходила спеціалізоване навчання у Черкасах.

Леся Паращук, медична сестра відділення неівідкладниї терапевтичних станів лікарні швидкої допомоги Тернополя: "На відміну від закордонних фахівців, ми стараємось їм про це не говорити. Хоча нам проводили навчання дві медсестри з Америки і одна з Румунії, то в них це відкрита тема, а ми стараємось про це не говорити. Вони зразу налаштовують на це, а ми стараємось так підтримати і не розповідаємо".

Хоспісна допомога – це не тільки постійне перебування рідних поряд. Тут пацієнти можуть отримати знеболювальне вчасно і в достатній кількості. Ін’єкції морфіну недужим на останніх стадіях потрібні кожні 4 години: а швидка додому може приїхати, в кращому випадку двічі на добу, інший час пацієнт приречений на страждання.

Сотні тернополян щорічно потребують професійної хоспісної допомоги. Однак, спеціалізованих закладів і навіть відділень у нашій області досі немає. 6 ліжок у лікарні швидкої медичної допомоги – це крапля в морі.

У 2012 році лише від раку на Тернопільщині померло близько 2 тисяч людей. Зважаючи, що саме для невилікованих хворих передбачені хоспіси, таких місць потрібно бодай 200, тобто повноцінну клініку.

Лариса Облещук-Ковальська, завідувач відділення неівідкладниї терапевтичних станів лікарні швидкої допомоги Тернополя: "6 ліжок це є дуже мало, ми напротязі року розробили механізм з направленням і бажаючих є дуже багато, багато дзвінків з вимогами положити таких важких хворих, але в нас немає місць стільки. Це по-перше, по-друге, ми не маємо фінансування, для нашого відділу не передбачене, тому що обслуговування такого хворого в день обходиться в пару сотень гривень".

З 7 до 12 жовтня в Україні проводять заходи приурочені Всесвітньому дню паліативної та хоспісної допомоги. До організації активно долучилась громадська організація "Українська ліга сприяння розвитку хоспісної та паліативної допомоги". Однак попри це, медики не можуть обійтись без благодійної допомоги.

Лариса Облещук-Ковальська, завідувач відділення неівідкладниї терапевтичних станів лікарні швидкої допомоги Тернополя: "Нам досить необхідні меценати. Я дуже вдячна "Текстерно", яка допомогла нам з білизною, бо білизна для нас – це дуже важливо, бо хворих треба часто переодягати, міняти білизну, от вони єдині відкликнулись. І ми будемо вдячні, якщо ще хтось прийде, підтримає, допоможе, памперсами, засобами особистої гігієни і таким іншим".

Коментарі

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here