Страсна п’ятниця – найскорботніший день християнського календаря. Сьогодні християни приходять до Плащаниці, аби доторкнутися до зраненого, терплячого і померлого тіла Христового. У Велику п’ятницю Божественна літургія не правиться, натомість читається Євангеліє про Страсті Христові.
– П’ятниця – це момент, коли Ісуса розпинають, коли ми чуємо з Святого письма, що навіть сонце сховало своє проміння, земля стряслася, коли Ісус сказав: “Отче, у руки Твої віддаю духа свого.” І багато з тих, хто там був, увірували, що це справді був Син Божий, – розповідає сотрудник Марійського духовного центру Зарваниця отець Микола Медюх.
Христос помирає серед розбійників, один з них покаявся і отримав прощення. Це символізує те, що навіть в дуже прикрих обставинах, коли здається що це вже кінець, люди не повинні втрачати надії і пам’ятати: Господь настільки милосердний, що кожному дає шанс на покаяння. Питання в тому, чи хоче людина цим шансом скористатися, каже отець Микола Медюх. Страсну п’ятницю християни проводять в тиші і в посилених молитвах.
– Пригадую собі моменти із дитинства, коли я був ще малим, який це був настрій в селі? Дзвони не били, люди переважно були мовчазні, задумані і навіть старалися тримати мовчанку. В цей час люди навіть старалися не робити важких робіт на господарстві, старалися підготувати себе до Воскресіння.
До Воскресіння залишається майже два дні. Люди готуються до Великого свята, але сьогодні, кажуть священики потрібно не забути поклонитися святій Плащаниці.
– В різних селах це відбувається в різний спосіб. В нашому селі це було так: люди приходили до Плащаниці і кожен старався посидіти хоча б годинку, півтори біля померлого Христа. Тоді йшли додому. Церква була відкрита в цей час. Це дуже так показово, бо бачите, коли хтось помирає з наших рідних, то ми стараємося віддати їм останню шану і сидимо біля покійника. То чи не є нашим обов’язком побути біля померлого Христа, щоб потім разом з ним радіти коли Він воскресне?
