Роман Винник, начальник відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Білецької сільської ради, розповідає: “Ми вирішили займатися сітками, це було дуже складно, ми їздили по так званих секонд-хендах в останній день, коли найнижчі ціни і скупляли все зелене, світло-зелене, сітки шукали де могли”.
Гроші на придбання сіток та тканини збирають на благодійних заходах, які проводять у будинках культури Білецької громади. Роман Винник розповідає -люди активно долучаються донатом, адже знають, що гроші підуть на потрібну справу. Пані Галина долучаєтьсчя до доброї справи майже щодня, жінка розповідає, на початку плели сітки зі старого одягу, проте зараз закуповують агроволокно, запевняє: воно набагато краще за тканину зі старих речей.
Галина Зюбровська, плете маскувальні сітки, пояснює: “Воно дуже зручне, дуже легеньке, воно не промокає і дуже легко плести і немає тої пилюки і хлопці дуже тішаться, тому що воно дуже гарно збиває силуети, його не видно і навіть коли дощ, воно обсипалось та все, воно легеньке і хлопці його можуть брати навіть на нульовку”.
Для виготовлення якісної сітки, а головне щоб вона дійсно допомагала наши військовим у маскуванні, важливо дотримуватись техніки плетіння, розповідає пані Людмила.
Окрім сіток, додає пані Людмила, передають військовим ще одну не менш важливу річ.
“Найголовніше в тому плетіні – це плести з любов’ю, кожна наша працівниця плете, як для свого рідного, вкладає свою душу, свою любов в ту сітку”.
Загалом у Плотичі від початку війни люди сплели більше трьох тисяч квадратних метрів маскувальної сітки. Вироби бувають різних розмірів, найбільша – 28 метрів у довжину та 20 у ширину. Є і свої рекорди: 9 великих маскувальних сіток за три дні.
Робота відбувається в особливій атмомфері. Під час плетіння жінки співають, а у різдвяно-новорічні дні – колядують.
