До міста – пішки. По 7, а то й 9 кілометрів доводиться долати мешканцям сіл Поділля та Хоптянка Підволочиського району, у яких власного транспорту немає. Бо рейсовий автобус, який возив їх понад 10 років, вже майже 4 місяці до них не їздить. Обласна влада з перевізником договір розірвала, нового поки не знайшла. Підігріває проблему першовересень. Адже автобусом їздили до школи у сусіднє село школярі з Хоптянки.
Ольга Савуляк, журналіст: "Малі і дорослі мешканці села Поділля зібрались дружно на автобусній зупинці. Проте тут вони зовсім не на автобус чекають. Рейсовий громадський транспорт у їхнє село не їздить вже майже 4 місяці".
Мешканці Поділля Підволочиського району: "Отут де ми стоїмо. Тут була зупинка, так…. Сядем на корінь з-під ясеня та й сидимо. Відколи почав їхати, він в центр не заїжджав, тут люди збиралися і автобус зупинявся".
Нехай і не заїжджав би у центр села, аби тільки їхав, кажуть селяни. Бо зараз доводиться хіба згадувати, яким той автобус був.
Марія Бекалюк, мешканка Поділля Підволочиського району: "Жовтий, прошу пані, жовтий… Та він непоганий був. І шофери були добрі. Спочатку був малий, потім великий добрали. І було добре їхати. Але що зробите…".
До найближчої автобусної станції у Скалаті мешканцям Поділля кілометрів 7. Дороги не з найкращих, але без міста ніяк ні старим, ні малим. Там лікарня, аптека і навчальні заклади. Добираються, хто як може.
Марія Бекалюк, мешканка Поділля Підволочиського району: "Я стара, слабую на підшлункову. Йду пішки 7 кілометрів, купляю собі ліки, і приходжу пішки назад. А там на краю пси, добре мене покусають і вже мені більше не треба нічого. Дайте якийсь автобус".
Ольга Касіян, мешканка Поділля Підволочиського району, мама 2 дітей: "В мене старший хлопчик часто хворіє. Треба часто їздити в аптеку і до лікаря. Хоча в нас є власна машина, але не завжди чоловік може мене завести чи в лікарню, чи в аптеку".
Наталія Заболотна, мешканка Поділля Підволочиського району, вчитель Скалатської школи: "Кожен день зранку автобус йшов битком набитий, тому що в нас 7 км до Скалата, ПТУ є. Велика кількість учнів ПТУ, тих, хто працює в Скалаті".
Транспортна проблема мешканців Поділля – це проблема і мешканців Хоптянки. Їх село ще на два кілометри далі від траси. А автобус сюди їздив той самий, що й до сусідів.
Олександра Пилипів, мешканка Хоптянки Підволочиського району: "Нас ніхто нікуди не довозить. До найближчого пункту нам 9 км, до найближчої аптеки, лікарні. До Скалата".
Крім того, школярі з Хоптянки навчаються у сусідньому Поділлі. Як діти з 1 вересня добиратимуться до школи, батьки не уявляють.
Мешканці Хоптянки Підволочиського району: "В нас школи нема, ні садочка, ні сільради, ні пошти. Все треба до Поділля".
Більше десятка років селян возив один перевізник. Двоє водіїв, батько і син, могли б вже і прописку тут отримати. І все б добре, якби у квітні цього року автобус не поламався.
Григорій Фаєр, сільський голова сіл Поділля І Хоптянка Підволочиського району: "Перестав їздити через те, що велику мав поломку з мотором. Коли зробив мотор, міняв міст задній в автобусі. А на мапршрут його не випустять, поки не буде повністю відремонтований… Коли я з ними зв'язувався по телефону, чи їздив в Тернопіль, вони мені постійно говорили, що з дня на день, ще тиждень, люди хай потерплять, я вже виїду".
Спочатку люди чемно чекали. За кілька тижнів терпець урвався.
Наталія Максимів, власниця будинку у Поділлі Підволочиського району: "Тоді ми вирішили написати лист-звернення, це був не наклеп, просто ми написали лист-прохання від імені мешканців сіл Хоптянка і Поділля, зібрали підписи і віднесли цей лист в обласне управління… через декілька днів прийшла відповідь, що 14 серпня буде тендер і буде вирішуватись це питання".
Договір з перевізником обласна влада розірвала на початку липня. Підставою, пояснюють у департаменті, стали не лише скарги людей.
Юрій Козіцький, директор департаменту розвитку інфраструктури Тернопільської ОДА: "Ми звернулись за інформацією на автовокзал, в перевізника були чисельні зриви рейсів. Тобто перевізник зобов"язаний виконувати 95% до графіка кожного місяця. Він не виконував 100% і в нього недостатньо транспортних засобів, що тягне за собою дані наслідки".
Тендер оголосили і провели. Як і обіцяли, 14 серпня. Проте обслуговувати маршрут Тернопіль-Хоптянка зголосився лише один перевізник. Та й той без усіх потрібних документів. Тому найближчим часом, обіцяють чиновники, оголосять новий конкурс. А це означає для мешканців цих двох сіл щонайменше місяць без автобуса. Пустити інший на заміну законодавство не дозволяє, тому шукатимуть можливість продовжити якийсь із маршрутів і охопити ним села. Мешканці Хоптянки надії не втрачають і сподіваються на покровительство голови облдержадміністрації.
Мешканці Хоптянки Підволочиського району: "Хоптян їхав колись. Якби ми були знали, що то за машинера, ми були б попадали такво на дорогу. Але ми не знали. Думаєм, що то за машина в селі така".
Корнелія Наум, 90-річна мешканка Хоптянки Підволочиського району: "Дуже просимо їх всі і я прошу, щоб дали автобуса, бо тяжко добиратися до лікарні чи щось купити в аптеці. Треба, конче треба".
Люди тут працьовиті і дружні, тому поки покладаються на власні сили. От тільки бояться, щоб зима їх у дорозі не застала.
Мешканець Хоптянки Підволочиського району: "Та во, їду тим пуркалом… Економічно вигідно, але зручніше на автобусі їхати мені. Бо погода всяка є. Взимі не будеш їхати такво".
