Історія підприємиці з Бахмута про те, як розпочати все спочатку

Ми зустрічаємось з Анною Павленковою у її власному магазині одягу в одному з торгових центрів Тернополя. На вході відвідувачів одразу зустрічає яскрава вивіска. Згодом дізнаємось – це практично єдине, що вціліло від війни в одній з крамниць Анни на Донеччині.

Анна Павленкова, підприємиця, розповідає: “Ми займалися бізнесом саме цим у рідному місті. В нас були свої приміщення, свої магазини. В нас було 2 своїх приміщення, 2 магазини в місті Бахмут і в місті Костянтинівка. І ще також напередодні війни восени ми відкрили новий магазин в оренді в новому торгівельному центрі”.

Анна родом із Бахмута. Зізнається, з продажем одягу хотіла пов’язати своє життя ще з самого дитинства, коли з тканин потайки від мами для ляльок шила сукні. У 2010 році жінка відкрила невеликий контейнер на ринку. Згодом вже й свою першу крамницю. Напередодні 24 лютого 2022 року Анна також була на роботі. У своєму магазині якраз готувала нову колекцію одягу для продажу.

“В нас був не просто навіть звичайний робочий день. Це нова колекція, лютий місяць, тобто кінець лютого. Це тільки привезлася величезна кількість новинок. Почалася війна. Ми до останнього думали всі шо все зараз зійде нанівець, що все буде добре, що нас захистять. Але не сталося, те що сталося”.

А далі постійні обстріли та вибухи. Ситуація в місті загострювалася, а лінія фронту ставала все ближчою. Анна з донькою вже за декілька днів за наполяганням чоловіка евакуаційним потягом виїхала з Бахмута до Львова, а згодом до Чехії. Дорога була непростою.

Чоловік Анни три місяці залишався у Бахмуті, а крамниця у місті працювала ще до квітня. Жінка зізнається, закрити магазин не хотіли самі ж працівники, які залишились, тому працювали до останнього.

Чоловіку Анни Євгенію вдалося до Тернополя також привезти одяг, який залишився в крамниці та деяке обладнання. Решта – залишилося в Бахмуті. Сьогодні ж магазини, які колись відвідували сотні клієнтів та їхня рідна домівка на Донеччині – зруйновані. А про життя їхнього бізнесу там нагадують лише руїни, що залишилися. А ось Анна разом із донькою влітку минулого року також приїхала до Тернополя. І разом з чоловіком взялися вже тут відновлювати свою справу.

Вже рік магазин Анни у Тернополі приймає своїх клієнтів. Навіть є вже й постійні покупці. Каже, попри усі труднощі, залишити справу свого життя не думала.

Анна Павленкова на цьому зупинятись не думає. Мріє відкрити ще не одну крамницю та побачити своє місто мирним та вільним під українськими прапорами.