33 роки на сцені та День народження – в один день. 3 жовтня, коли актору тернопільського театру Ігору Сачку виповнилось 55, відбувся його бенефіс. Він розповідає, що найважча роль – залишитись самим собою, найважче у театрі – виходити на сцену, коли зал – порожній.
Ігор Сачко готується до сцени – гримується та розспівується. Для свого бенефісу він обрав одну з улюблених вистав – "Коханий нелюб".
Всі ролі для Ігоря Сачка дорогі. Перед кожним виходом на сцену, розповідає, серце б'ється вдвічі швидше. Найважча роль, каже, залишитись собою.
Ігор Сачко, заслужений артист України: "Сама важка роль – залишитись собою. Я її не граю, я залишаюсь собою"
Ще ж у театрі найважче вийти на сцену, а в залі порожньо. На "Коханому нелюбі" ж – майже немає вільних місць. На бенефіс прийшли друзі та шанувальники творчості.
Олег Боберський, заступник голови Тернопільської обласної ради: "Людина має лідерські задатки, людина має стратегічне бачення і загалом дуже цікава людина. Я скільки його бачив у різних виставах, він вміє, скажімо так, настільки глибоко ввійти в роль, що часом думаєш, що то в живому житті".
33 роки на сцені – небагато, каже актор, як і 55 у житті. Важливо за цей час встигнути щось зробити, іти по життю правильно, вірити в Бога, театр та Україну. Проте з віком, все ж, майстерність відточується, вважає Ігор Сачко.
Ігор Сачко, заслужений артист України: "Коли молодий, ти думаєш, що ти все вмієш, все можеш. От особисто я, признаюся, сам так думав, але тільки з віком приходить в цій професії гарне ремесло, професіоналізм, відчуття ліктя партнера, відчуття подиху партнера, вміння впливати як на партнера, так і на публіку, на глядача".
Все своє творче життя Ігор Сачко присвятив тернопільському театру. Тут, за його словами, сильна трупа, гарний репертуар, а ще – глядачі, які вже 33 роки не стомлюються аплодувати.
