У Тернопільській Українській гімназії імені Івана Франка шукали скарби Довбуша. Там відбулась прем'єра вистави казки-п'єси Богдана Мельничука та Світлани Львівської "Скарби Довбуша".
"Скарби Довбуша" – музична казка-п'єса, яку написали Богдан Мельничук і Світлана Львівська, музика – Василя Сороки. Складність постановки, пояснюють в Тернопільській Українській гімназії імені Івана Франка, полягає в тому, що треба було вибрати не лише акторів, які гарно грають, а ще й співають. У казці-п'єсі йдеться про сучасних дітей, які мали добрі наміри, хотіли потрапити в минуле, аби знайти скарби Довбуша і допомогти сиротам з дитячих будинків.
Світлана Кліщ, вчитель Тернопільської Української гімназії ім.І.Франка: "Взявши цей сюжет, діти спочатку були в теперішньому часі, а далі потрапили у далеке минуле, вони зустрілися з Олексою Довбушем, з його братом. Вони показують йому, наскільки важко зараз жити в сучасному світі і підказують, яка у них добра ціль, щоб він дійсно ті скарби зберігав і допомогав теперішнім дітям".
Мар'яна Бенькалович, учениця 5 класу Тернопільської Української гімназії ім.І.Франка: "Я думаю, що вона сподобається кожному, бо в казці розповідається про те, що потрібно допомогати дітям. Основна героїня цієї казки Олеся шукає скарби лише заради того, щоб допомогти дітям-сиротам".
Міла Кучеренко, учениця 5 класу Тернопільської Української гімназії ім.І.Франка: "Ця казка є надзвичайна тим, що вона є цікавою, в ній переплітаються майбутнє, теперішнє і минуле".
Створити музику для казки-п'єси "Скарби Довбуша", каже Василь Сорока, було не важко, а навпаки приємно.
Василь Сорока, викладач Теребовлянського вищого училища культури: "Ця тема хвилює всіх і давно, бо постать Олекси Довбуша надзвичайно цікава, овіяна легендами, піснями. Мені було приємно писати на ці слова музику, а ще мене вразило те, що гімназисти відважилися донести до слухача цю казку і мені буде сьогодні приємно послухати, як вона звучить у їх викованні".
Діти – це майбутнє України, каже письменник Богдан Мельничук, саме від них залежить, яким буде українське "завтра". Тому залучення їх у мистецтво має неабияке значення для виховання.
Богдан Мельничук, письменник і краєзнавець: "Ми стараємося, щоб діти були після вистави кращими, добрішими, щирішими, більшими християнами. Другий момент, що сама участь дітей у творчості, вона їх очищає духовно і морально, вони вчаться не просто любити мистецтво, вони вчаться творити мистецтво".
