Меморіальну дошку відомому громадському і політичному діячеві, учаснику руху опору 60-80-х років та народному депутату України І і ІІ скликань Левку Горохівському відкрили 17 лютого у Тернополі. Встановили її на стіні будинку за адресою Злуки, п'ятдесят сім, де громадський діяч жив майже 10 років.
У 60-х роках минулого століття молодий Левко Горохівський почав писати вірші на соціально-політичні теми, які пізніше визнали антирадянськими. За це у 1969 його і ув'язнили. Брат Ярослав, молодший майже на 20 років, каже: події тих років міцно закарбувались у ще дитячій пам'яті.
Ярослав Горохівський, брат Левка Горохівського: "Батько і матір коли приїхали з Тернополя, бо тут судили Левка, сказали: Левка засудили на чотири роки. І я завжди собі маленький давав питання: невже він щось вкрав, когось вбив, ну щось зробив напевно таке щось, за що його мали засудити. Виявляється просто – Левко писав вірші, писав правду".
Коли вийшов із в'язниці, думка про те, що український народ повинен мати свою державу та не входити до складу Радянського Союзу, не покидала його, а розгорілась ще більше.
Петро Маленький, член тернопільської філії Гельсинської спілки: "Той злам епох навіяв спогади про минулу героїчну боротьбу нашого народу за свободу і незалежність і спонукав ззовні приспану, але внутрішньо палаючу енергію Левка Горохівського до активних дій. Завбачлива доля, яка звела його в той переломний час з 1988 року з відомими дисидентами, правозахисниками, багатолітніми політв'язнями і наполегливими борцями за волю України Михайлом Горинем і В'ячеславом Чорноволом, зумовила стати в перші ряди цих борців, і з їхньої спілки заснувати організацію, яка тоді найпершою зробила виклик більшовицькому режимові".
Тернопільська філія Гельсинської спілки, яку він створив наприкінці 80-х, переслідувалась владою та продила збори у його квартирі таємно. Левко Горохівський організовував у Тернополі перші мітинги, засновував Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих, Товариство української мови та був справді незвичайною людиною, пригадують друзі та однодумці.
Микола Горбаль, політв'язень, дупутат ВРУ ІІ скликання, друг Левка Горохівського: "Цей чоловік був будитилем. В той час, коли треба будити людську совість, бо маса, велика частина нашого люду прислужувала тій безбожній демонічній владі. Треба було піднімати людську, людське сумління. І Левкові це вдалося".
Із створенням української незалежної держави Левко Горохівський став народним депутатом. І зараз, більше ніж через 10 років, люди, які були у нього на прийомі, дякують його родичам. Міська ж влада ставить діяльність Левка Горохівського за приклад.
Сергій Надал, міський голова Тернополя: "Він може бути яскравим прикладом вкладу Тернополя і тернополян в становлення незалежної української держави. Людина, яка була активним діячем дисидентського руху 60-90- х років, депутатом двох скликань Верховної Ради. Він в складі тої патріотично-демократичної меншості боровся проти комуністичної більшості. На жаль, не все їм тоді вдалось зробити. І, власне, завдання сьогоднішніх депутатів Верховної Ради, докінчити ту справу, яку розпочали тоді перші демократичні, патріотичні депутати Верховної Ради".
Олег Боберський, заступник голови Тернопільської облради: "Це людина, яка виступила проти несправедливості Радянської держави, це людина, яка підняла прапор боротьби і національно-демократичного відродження України у 80-ті, це людина, яка в українському парламенті, в першому українському парлементі, була справжнім нардним депутатом, людина, яка боролася за права України, за відродження українських національних традицій".
Помер Левко Горохівський у 2010. 15 лютого цього року йому виповнилось би 70.
