Делегацію Української Всесвітньої Координаційної ради у Хорватії приймали у владних кабінетах. Голова ради Михайло Ратушний зустрівся з головою міської ради Загреба, мером міста та головою парламенту Республіки Хорватія. В ході зустрічей вдалося обговорити становище української діаспори, питання про виділення приміщення для центральної організації українців Хорватії, а також питання про визнання Голодомору геноцидом проти українського народу.
Українцям комфортно бути українцями у Хорватії. Мерія підтримує українську національну меншину. Ми переконались,сприяння із боку влади справді є.
Давор Бернардич, голова міської ради міста Загреб: "У міській раді такоє є представники нацменшин, які беруть активну участь в діяльності міської ради. Місто дуже пишається національними меншинами. І колись, коли була Австро-Угорщина, національні меншини збагачували Хорватію чи зі сходу, чи з півдня, але найбільше з Півдня від Загребу".
Голова Української Всесвітньої координаційної ради обговорив з очільниками міста стосунки між країнами, з адміністраціями і радами українських міст, а зокрема Львова, Тернополя, Івано-Франківська. Саме з цих областей і походить більшість українців Хорватії. Влада зацівлена у встановлені статусів міст-побратимів, а також у відкриті консульства Хорватії. Мер Загреба пообцяв виділити українському товариству приміщення.
Мілан Бандіч, мер міста Загреб: "Виділення приміщення для української громади – питання технічне. Ми це питання вирішимо. Десять років тому, згідно з преписом населення, у Загребі було близько 340 українців. Може за кількістю це не так значимо звучить, але за їхньою діяльністю це дуже активна меншина. Цього цілком достатньо, щоб організувати приміщення для української меншини, щоб вони могли вести свою діяльність".
Ще одна важлива зустріч Михайла Ратушного відбулась у стінах Хорватського Сабору з головою парламенту Йосипом Леко.
Йосип Леко, голова Хорватського Сабору (парламенту): "Сподіваюся, що ми можемо легко порозумітися. Як народи, як держави ми маємо численну діаспору. А також маємо історичні події, які є подібні і для вас, і для нас".
Михайло Ратушний та Йосип Леко обговорили питання визнання Голодомору 32-33 років геноцидом проти українського народу. Минулим скликанням Хорватського парламенту це питання було внесено до порядку денного, але лише з технічних причин за нього не голосували. Йосип Леко запевнив голову УВКР, що питання визнання Голодомору буде повторно внесено в порядок денний і Хорватський Сабор проголосує за це рішення.
Михайло Ратушний, голова Української Всесвітньої Координаційної ради: "Було отримано запевнення від голови парламенту, що Хорватський парламент має намір поставити на голосування і проголосувати за визнання Голодомору геноцидом, злочином проти українського народу. Я думаю, що напередодні 80-тих роковин, це дуже велике зобов'язання. Можна бути вдячним депутатам хорватського парламенту за те, що вони приймуть таке рішення".
Віктор Филима, депутат міської ради Загреба від української національної меншини: "Я вірю, що Хорватія і хорватський парламент приєднаються до міжнародної світової спільноти, міжнародних інституцій і організацій та інших парламентів Європи та світу і визнає Голодомор в Україні геноцидом проти українського народу".
TV-4
