Недитячі задачі. “У красеня Костика безмежно закохалися 50 дівчаток. 20 побігли топитися у ставку… 12 вирішили отруїтись” – це не цитата із фільму жахів, а текст задачі, розміщений у дитячому пізнавально-розважальному журналі. З обуренням в редакцію “Провінційних вістей” звернувся батько 5-річної дитини. На щастя, журнал з такою задачею не потрапив в руки дівчинки.
Юрій Кулик – батько 5-річної Насті. Чоловік шокований від задач, які прочитав у дитячому журналі. В одній пропонують порахувати кількість “безмежно закоханих дівчаток”, частина яких спочатку хотіла втопитися через нерозділене кохання, а інша частина купити отруту в аптеці, але їм продали зеленку і дівчатка розчарувалися в коханні. В іншій задачі журнал пропонує порахувати, чи поміститься на паркані цитую: “непристойне слово” з 15 букв, якщо довжина цього паркану 3 метри 16 сантиметрів. У дитсадку, де навчається донька пана Юрія, надіслали у редакцію львівського дитячого журналу фото групи. Його надрукували в журналі, тож батьки на пам’ять придбали собі один випуск. Коштує номер 12 гривень. Перед тим, як читати доньці, пан Юрій переглядав його сам і був шокований змістом.
– Не можна таких речей писати в дитячих журналах і не тільки в дитячих, але і в дорослих. Це, на мою думку, є спонукання в малому віці до скоєння суїцидів через нерозділене кохання. Ми колись, ще будучи малими, завжди читали книжки і розв’язували задачі ті, але про що писалося в книжках? Піонери чи жовтенята зібрали стільки-то металолому чи макулатури. І це спонукало до добрих справ, – батько 5-річної дівчинки говорить Юрій Кулик.
До чого спонукають такі задачі страшно подумати, коментує обурений батько. Чому дитячі завдання мають зовсім недитячий зміст – із цим питанням ми звернулися до редакції журналу.
– Це у нас був експериментальний автор, який вирішив спробувати щось пожартувати, на жаль, це не дуже вдалий жарт і більше такого не буде, – каже засновник дитячого журналу Олег Кручек.
Дитяча література має розвивати дітей, але в жодному випадку не пригнічувати чи вчити чогось поганого. Дитячий психолог Ірина Срібна пояснює, у дітей логічне мислення значно менше розвинуте, ніж образне. Тому висловлювання дорослих діти часто сприймають буквально. Подібні задачі можуть стати покликанням до дії, зауважує Ірина Борисівна.
– Навряд чи дитина у нормальному стані може про це думати. Ця задача – це нагадування їм і пряме побажання дії. Якщо це може бути в дитини десь далеко у думках несформоване, то це вже написана конкретна річ, – пояснила дитячий психіатр, психотерапевт Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні Ірина Срібна.
Зараз у дітей є відкритий доступ до інформації: журнали, телебачення, інтернет. Просто заборонити все не можна, каже Ірина Борисівна, бо це лише породжує ще більший інтерес у дитини. Єдиний вихід – довіра між батьками і дітьми.
– Коли дитина не боїться і може запитати будь-яке питання і знає, що батьки пояснять доступними, нормальними словами і що це відбувається, і як це, і що це за явище. Це будь-які запитання, чи питання сексувального виховання не боятися того. Навіть якщо дитина у 3 роки питається, чого це, то треба відповідно пояснити дитині, що це таке, але відповідно до її віку. Дитина всеодно знайде інформацію, але яка то буде інформація… – каже Ірина Срібна.
Лікар рекомендує прищепити дітям культуру користування інформацією, демонструючи це на власному прикладі. Купувати журнал чи книги дітям вирішують батьки, їм перед цим потрібно перечитати кілька сторінок і переконатися у якості матеріалів. Для себе ж Юрій Кулик вже вирішив, література для доньки буде проходити його цензуру.
