У музеї при Дарахівській школі на Тернопільщині зберігають історію села — від перших навчальних закладів до подій сьогодення. Краєзнавчий музей тут почали відкрили у 2016 році. Його наповнювали архівними матеріалами, знахідками учнів та речами, які приносили місцеві жителі. А з початком повномасштабної війни з’явилися й нові експонати — прапори, військове спорядження та безпілотники. Як у шкільному музеї зберігають пам’ять про минуле і фіксують події, які творять історію просто зараз, — далі у сюжеті.
Історія Дарахова — у фотографіях, архівних документах та речах, які зберігають пам’ять про різні покоління односельців. Краєзнавчий музей на базі місцевої школи почали створювати у 2014 році, а відкрили через 2 роки. Експонати збирали спільними зусиллями: щось приносили жителі села, щось розшукували в архівах, а до пошукової роботи долучалися й учні.
У музейних експозиціях — не лише свідчення про минуле. Від початку повномасштабного вторгнення тут збирають і матеріали, пов’язані з російсько-українською війною. Вона торкнулась й родин працівників школи.Вчителька Софія Фаль чекає на чоловіка, який із 2023 року служить у штурмовому підрозділі поліції «Лють».
Саме чоловік Софії Фаль передав частину експонатів із фронту. Серед них: українські прапори, речі з фронту та безпілотники, зокрема й ворожі. Частину експонатів передають волонтери. Для школи це спосіб зберегти свідчення подій, які переживає країна, і розповідати про них наступним поколінням. У Дарахові, за словами директора школи, понад сотня жителів протягом п’яти років служать у війську. Місцеві підтримують захисників, а волонтери допомагають поповнювати музейну колекцію матеріалами з фронту. Тож шкільний музей сьогодні — це не лише про те, яким було село колись, а й про людей, які творять його історію тепер.
Зібрані тут речі — це свідчення історії, яка не завершується. І поки учні досліджують минуле рідного села, у музейних експозиціях з’являються нові сторінки — про війну, підтримку та земляків, які боронять Україну.