Мова, яка єднає крізь відстані, кордони та часи випробувань. Сьогодні, у День української писемності та мови, українці в усіх куточках планети традиційно об’єдналися навколо масштабного флешмобу — Радіодиктанту національної єдності. Для мільйонів людей це вже давно не про оцінки чи перевірку орфографії. Це символ нашої ідентичності. Цьогоріч до спільного написання долучалися в укриттях, у військових бліндажах на передовій, в офісах і навіть в Антарктиді. Тернопіль також не залишився осторонь. Які емоції викликав текст у містян та чому багато хто називає його одним із найщемливіших за останні роки — дивіться у матеріалі Олени Чепіль.
«Лист, який не закінчується» — під такою назвою 27 жовтня, у День української писемності та мови, відбувся Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Автором цьогорічного тексту став письменник та ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Він пішов до війська на початку повномасштабного вторгнення і брав участь у боях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. Свій досвід, переживання та вміння любити автор вклав у рядки диктанту.
До мовного флешмобу долучилися українці по всьому світу: в укриттях, школах, на робочих місцях, за кордоном, на антарктичній станції і, що найважливіше, — на передовій. У Тернополі однією з локацій для спільного написання став обласний краєзнавчий музей. Тут зібралися студенти, волонтери, діячі культури та військовослужбовці.
У самому тексті йшлося про силу рідної мови, яка долає відстані і блокпости. Про міцну любов, коли прокидаєшся у військовому бліндажі, та про те, чому слово “остання” під час війни свідомо замінили на “крайня”. Учасники зізнаються: диктант був не стільки перевіркою знань, скільки моментом підтримки одне одного.
Офіційний текст Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності-2026 з’явиться у відкритому доступі у четвер, 29 жовтня.