У Тернополі відбувся всеукраїнський забіг пам’яті «Шаную воїнів, біжу за Героїв України». Подія вже стала щорічною і об’єднує учасників різного віку. Люди виходять на дистанції, аби вшанувати полеглих захисників і підтримати їхні родини. Як проходив забіг у місті — бачила наша Олена Чепіль.
Не заради результату, а заради пам’яті людей, які віддали своє життя за свободу та незалежність своєї країни. У Тернополі відбувся всеукраїнський забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України». На Театральному майдані зібралося понад тисячу учасників. Це люди різного віку та професій — школярі, студенти, військові, ветерани, родини загиблих. Кожен із них вийшов на дистанцію з ім’ям захисника чи захисниці, пам’ять про яких вшановують.
Учасники могли обрати одну з трьох дистанцій — 2, 5 або 10 кілометрів. Маршрут пролягав центральними вулицями міста, через парк і набережну Тернопільського ставу. Головне правило забігу — доступність для кожного, незалежно від рівня фізичної підготовки.
До забігу долучилися і ветерани російсько-української війни. Серед них — Олег Любінський. Боєць тримав оборону на Київщині, Харківщині, під Покровськом та в Бахмуті. Отримавши поранення, чоловік повернувся до цивільного життя. Нині займається розвитком ветеранської політики та виховує юних спортсменів.
Окремими групами до забігу долучаються і молоді спортсмени. Для частини з них це вже не перша участь у подібних подіях — кажуть, приходять, аби підтримати ідею та людей, які вшановують своїх близьких.
Всеукраїнський забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України» проводять уже дев’ятий рік поспіль. Такий захід відбувається не лише в різних містах України, а й за кордоном — там, де є українські громади. Головна мета — залучити якомога більше людей до культури пам’яті та нагадати: за кожним ім’ям — окрема історія і ціна свободи.