Виховує 16 дітей, і лише одна з них – її біологічна донька. Наталя Загроцька з Тернопільщини вперше наважилася стати мамою у 20 років. Тоді вона навчалася та працювала журналісткою. Пригадує, як під час зйомки в Будинку дитини до неї підійшов хлопчик і почав називати її «мама». Відтоді Наталя стала навідуватися до нього частіше, а згодом, попри його інвалідність, вирішила всиновити.
Наталя Загроцька зізнається: про велику родину тоді навіть не мріяла, хотіла лише народити ще одну дитину після заміжжя. Так і сталося, але навіть після появи біологічної доньки сім’я знову поповнилася ще трьома дітьми. Жінка каже, тема сирітства була їй близькою ще з дитинства, адже рано втратила батька. Тож прагнула подарувати сімейне тепло тим, хто цього найбільше потребує.
Наталя розповідає, згодом її донька побачила в інтернеті дівчинку, якій шукали родину, і попросила, щоб вона стала її сестрою. Спершу жінка вагалася, бо у дитини інвалідність і складний діагноз, але згодом знову наважилася на таке рішення. Відтак, їхня сім’я з кожним роком ставала все більшою. Зараз жінка виховує вже 16 дітей. Артем – один із усиновлених синів Наталі, живе з ними вже близько п’яти років.