Історії про реальне життя сумчан у час великої війни. Сусідство із фронтом, постійні обстріли, поранені бійці, підтримка одне одного та приклад стійкості – все це можна побачити у документальному фільмі “Прифронтове життя. Сумщина”. У Тернополі відбувся допрем’єрний показ стрічки. На ньому побував військовослужбовець Юрій Симчишин, який упродовж 10-ти років виконує бойові завдання у різних напрямках, зокрема і на Сумському. За цей час чоловік неодноразово бачив всі реалії війни на власні очі.
Спершу допомагав у тилу, потім на фронті, пізніше займався викладацькою діяльністю, але з початком великої війни знову прийняв рішення стати на захист країни. Таку активну допомогу та підтримку українцям чоловік надає з 2014 року. За цей час, запевняє, служив на різних бойових напрямках.
- Яке воно прифронтове життя? Воно різне, воно різнокольорове, воно схоже на американські гірки, воно емоційні гойдалки, але воно прекрасне, – розповідає військовий.
Юрій Симчишин розповідає, у відпустку ходить дуже рідко, але цього разу заслужений відпочинок співпав із допрем’єрним показом “Прифронтове життя. Сумщина”. Оскільки чоловік виконував бойові завдання у Сумській області з перших днів війни, фільм викликає у нього певну зацікавленість.
У фільмі найбільшу увагу приділили історіям звичайних, незламних мешканців прифронтових сіл та містечок: лікарям, пенсіонерам, медичним працівникам, керівникам громад. Юрій Симчишин запевняє, особливість кінострічки у тому, що там не тільки зруйновані будинки, інфраструктури, лікарні, школи та міста, а і люди, адже саме вони приклад стійкості українців.
За словами Юрія Симчишина, потрібно показувати реальність, у якій ми зараз живемо. Прифронтові території відображають її найкраще, бо саме там люди в один день втратили все, що мали та їхнє життя вже не буде таким, як раніше. Тому про це не треба мовчати, адже саме так пишеться історія. А окрім цього військовослужбовець зазначає, важливо працювати у тилу.
