Сьогодні, 19 березня 2024 року, українській письменниці Ліні Костенко виповнюється 94 роки.
Перший вірш Ліни опублікували у 1946 році в дитячій газеті «Зірка», але сама вона розповідала у віршах, що перші створені нею рядки втрачені під час Другої світової війни.
Обираючи професію, Ліна хотіла вивчати філософію, але навчатися на філософському факультеті їй, дочці політичного в’язня, не дозволили. Тож вона вступила до Київського педагогічного інституту. Та згодом потяг до поезії переважив, і талановита дівчина продовжила навчання в Літературному інституті в москві. Вже на той час її вірші мали особливий стиль та викликали захоплення.
Вірші Ліни Костенко 15 років були під забороною. Сама поетеса приєдналася до дисидентського руху — не могла дивитись мовчки на арешти інтелігенції.
У травні 1966 року в Спілці письменників України, де ставили тавро на «націоналістичних відщепенців», молодь влаштувала овацію Ліні Василівні, яка горою стала на захист Івана Світличного, Опанаса Заливахи, Михайла Косіва і Богдана Гориня. Твори Костенко публікували лише за кордоном (журнали в тодішній Чехословаччині, газети в Польщі), а в Україні зустрічалися «самвидави» — переписані від руки вірші без відома цензури.
Лише в 1977 році заборони друкувати Ліну трохи послабили, і вона дістала свої твори з довгої шухляди. Один із таких творів, що пролежав кілька років — історичний роман «Маруся Чурай» у віршах. Він принесе поетесі світове визнання й найвищу літературну премію України — Шевченківську.
З початку 90-х років Ліна Костенко — постійна учасниця наукових експедицій до Чорнобиля, які курував Ростислав Омеляшко. Поетеса так казала про поїздки в Зону Відчуження: «Може бути, там я спасаю душу». Згодом вони перетворилися на місію порятунку культурної спадщини Полісся. Ліна Костенко як справжня ентузіастка збирала, рятувала та каталогізувала цінні експонати з «мертвих сіл».
Початок широкомасштабної війни Ліна Костенко зустріла в Києві. у знаменитому 13-поверховому будинку на Олеся Гончара, 52, який ще називають «письменницьким».
Влітку 2022 року посол Франції в Україні Етьєн де Понсен нагородив Ліну Костенко орденом Почесного легіону в Києві. Тоді вона присвятила цю нагороду всім українським воїнам зі словами: «Вони — наш найпотужніший легіон».
