22 січня 1918 р. українці проголосили незалежність своєї держави за IV Універсалом Української Центральної Ради, а рівно через рік, 22 січня 1919 р. на Софійській площі у Києві відбулося офіційне об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Вперше за багато століть історичні українські регіони об’єдналися в одну державу.
На жаль, об’єднання так і не було завершено – ЗУНР проіснувала до літа 1919 року, а через рік зникла з політичної карти і УНР, чиї території увійшли до складу СРСР і Польщі.
Уряди країн, до складу яких потрапили українські землі, намагалися стерти пам’ять про українську незалежність та злуку УНР та ЗУНР.
Перше офіційне святкування Дня Соборності відбулося в 1939 році у місті Хуст, столиці Карпатської України. Тоді ці землі перебували у складі Чехословаччини. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.
У День Соборності головною традицією є побудова «живого ланцюга». Найперший українці створили 21 січня 1990 року. Тоді «живий ланцюг», в якому взяли участь, за різними підрахунками, від 450 тис. осіб до 3 млн., зв’язав Івано-Франківськ, Львів і Київ. Традиція прижилася і щороку повторювалася в багатьох містах України.
Значення “живих ланцюгів” було дуже велике, адже в той час пропаганда наголошувала на відмінностях між українцями у різних регіонах. Люди бралися за руки і руйнували радянські міфи.
На державному рівні День Соборності України вперше відзначили в 1999 році після указу чинного президента країни Леоніда Кучми.
День Соборності має важливе символічне значення, адже показує, що українці єдині душею, тому зможемо звільнити всі свої території, і після Перемоги ми станемо у живий ланцюг від Ужгорода до Луганська, і від Києва до Ялти.
