Вікторія Демченко з Херсону у Тернополі відкрила у нашому місті платформу зі створення дитячого кіно
755
Ми не перестаємо надихатися людьми, які через війну сміливо почали жити заново – у містах, які раніше були для них чужими, формувати нові дружні стосунки з іншими людьми, а часом і вчитися працювати у зовсім незвичних для себе професіях. Таких історій за ці майже два роки повномасштабної війни наші журналісти відділу новин зробили чимало. І ми продовжуємо їх розповідати. У наступному сюжеті познайомимо вас з Вікторією з Херсону. Жінка не лише змогла адаптуватися до нових умов, а й відкрити у нашому місті платформу зі створення дитячого кіно. Як переселенка допомагає дітям не боятися камери та пробувати себе в ролі акторів – про це далі.
Майже півтора року у Тернополі з сім`єю живе Вікторія. Через війну жінка переїхала сюди з Херсону. У своєму рідному місті вона понад десять років працювала з дітьми. Мала власний дитячий центр та приватний садок. Та повномасштабна війна все змінила. Вікторію та її доньку повернуло до нормального життя кіно, яке стало справжньою терапією у важкий період. Ще у Херсоні дівчинка була акторкою та долучалася до кінозйомок. У Тернополі ж такого формату не було. Відтак, у рамках всеукраїнського кіножурналу «Байки» жінці запропонували відкрити представництво у нашому місті.
Вікторія Демченко-Горінова, переселенка з Херсону, коментує: “Кіно повернуло дійсно до активного життя. Я зрозуміла, що воно не завершилося. Далі можна продовжувати жити. Працювати, і найголовніше для мене – можна працювати з дітьми. | Так, я виходжу після зйомки і можу бути фізично виснажена. Але настільки діти наповнюють енергетикою, треба вміти її брати, віддавати і акумулювати правильно”.
У місяць творча команда Вікторії знімає близько 40 сорока короткометражних стрічок. У зйомках беруть участь діти віком від 5 років. Маленькі актори працюють в різних жанрах. Кожен фільм, розповідає Вікторія – має повчальний зміст.
“Дітки спочатку беруть участь у зйомках комедій. І потім реалізовуємо інколи бажання дітей. Це може бути бажання взяти участь у фентезі, в жахах. Діти обожнюють фільми жахів. Звичайно, вони адаптовані до віку дітей, тобто це старшні жахи 18 +, елементи жахів є. В будь-якому разі з комедійним підтекстом. Але дітям дуже подобається”.
Діти заздалегідь вивчають свій сценарій. Щоправда, особливістю кіножурналу є те, що всі емоції свого персонажа вони пропрацьовують з режисером вже на знімальному майданчику.
“Дуже часто при зйомці фільму дітки соромляться, повноцінно та правильно висловити свої емоції, свої думки. Під час того, як вони працюють з різними професіоналами на знімальному майданчику. Це стає для дітей простіше. Вони розкриваються, розвиваються.”
Кіно – це про розвиток, отримання акторських навичок, про впевненість у собі, якої часто у дітей ще немає. А ще – про розкриття таланту, каже Вікторія.
Після зйомок результати акторських відеоробіт дітей презентують на великих екранах в українських кінотеатрах. Їх разом з рідними запрошують до перегляду, вручають нагороди та грамоти, як справжнім акторам.
