7 грудня християни вшановують пам’ять великомучениці Катерини. Здавна цей день був святом Дівочої долі, та згодом церква пов’язала його з великомученицею Катериною. Свято Катерини передбачає чимало обрядодійств – молодь влаштовує жартівливі вечері. З цього дня починаються сильні морози. Здавна в народі говорили: “На святу Катерину – ховайся під перину”.
7 грудня церква вшановує пам’ять святої великомучениці Катерини з Олександрії. Її ім’я перекладається з грецької як «чиста душею». У триста четвертому році Свята великомучениця Катерина прийняла християнство, за проповідування якого за наказом імператора Максиміана, була жорстоко покарана. Її поклали поміж чотирьох коліс із гострими зубцями, і обертаючи колеса у протилежних напрямках, шматували її тіло. Проте з Господньою допомогою, Катерина залишилась живою, тоді їй відтяли голову мечем.
Місце страти Великомучениці Катерини і сьогодні показують в Олександрії туристам. Там встановили мармурову колону, на якій висікли голову св. Великомучениці. Ця колона й зараз стоїть у храмі св. Сави.
У народі ж це свято дістало назву Катерини-дівочої долі. Напередодні парубки постили, щоб Бог послав їм добру дружину. А вранці до схід сонця дівчата йшли в садок, зрізали гілочку вишні, ставили її у воду і чекали святої Меланки – тринадцятого січня. Якщо до Меланки вишня зацвітала – добрий знак, бо й доля дівоча буде цвісти. Засохне гілка без цвіту – погана ознака. Традиційно з приходом Катерини сподівалися на люті морози. Тому й казали : “Як Катерина по воді, то Різдво по льоді”, “На святу Катерину ховайся під перину.”
