Можливість здобути самостійність в українців була ще на початку 20 століття. Своїм шансом вирватися з імперського впливу Росії скористалися Фінляндія, Польща, Чехія. Тоді політична еліта України не змогла зберегти державність. Історики кажуть, зараз ситуація практично один до одного схожа на ту, яка була у Києві в 1918 році.
– Амбіції, не могли знайти спільну мову, один видавав себе розумнішим за іншого, якась безглузда надія на доброго сусіда, підписання мирного договору спільно з більшовиками, з Німеччиною, тобто одразу відкинули допомогу Антанти. Демілітаризація війська українського, яке було в складі імператорської армії воювало 3 мільйони українців, це фронтовики. Це навчені воїни, яких просто розпустили по хатах, – розповідає доктор історичних наук Сергій Ткачов.
Доля українців щоразу складалася так, що гинули вони, захищаючи чужу країну. Щоразу політики сподівалися на підтримку і допомогу Європи.
– Ми покладаємо великі надії на Європу, хоча нам варто пам’ятати про те, що вони мають тільки свій економічний інтерес. Якщо він буде в Україні, то вони нас будуть підтримувати. Військом ніхто допомагати не буде і це об’єктивні реалії. Дві війни показали, що ніхто не хоче відправляти своїх військових вмирати на чужу територію за чужі інтереси. Лише українці мусили відстоювати як не інтереси Троїстого союзу, то країн Антанти. Єдине, напевно, військовий підрозділ, який героїчно боровся за українську державу в роки Другої світової війни – це Українська повстанська армія, – говорить кандидат історичних наук, викладач ТНПУ ім.В.Гнатюка Володимир Старка.
Згадувати уроки історії треба зараз, наголошують науковці. Аналізуючи факти Другої світової війни, все частіше порівнюють двох людей: Гітлера і Путіна.
– Путін зробив заяву яку, що розвал СРСР – це найбільша геополітична катастрофа 20 століття. Той самий Гітлер сказав, що версальська система – це є система, яка образила німецькі почуття, тому він починає ці рухи, щоб повернути німцям їхню велич. І те саме каже Путін: “Росія має бути великою”. Якщо далі, то це мілітаризація, що в Німеччині, що в Росії, та сама політика хліба і видовищ, як в Німеччині, так і в Росії, – каже кандидат історичних наук, викладач ТНТУ ім.І.Пулюя Андрій Криськов.
Розраховувати на власні сили і спільними зусиллями перемагати ворога, таким бачать вихід із ситуації історики.
