– Свято Стрітення Господнього – це є той день коли Богородиця і Йосиф принесли у храм дитятко Ісуса, щоб Його пожертвувати як первородного, щоб виконати той закон Мойсея, який був укладений між Господом і Мойсеєм про те, що кожен народжений у сім’ї хлопець буде жертвенний у божому храмі. У храмі, як раз служив праведний Симон, якому Господь напророчив те, що він не помре до того моменту, поки не побачить отого спасителя світу, – розповідає священик Архикатедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці отець Ярослав Шевчук.
Симон довгі роки очікував цієї зустрічі. І він прийняв це боже дитятко на руки. Богослови тлумачать цю зустріч дитини Христа із Симеоном як зустріч Старого і Нового Заповітів, зустріч даного єврейському народу Закону Божого і найвищого закону Божественної любові, принесеного у світ Ісусом Христом.
У цей день священнослужителі рекомендують відвідали літургію і запалити свічку. Загалом стрітенська свічка, чи як у народі кажуть, громовиця, має особливе значення. Рекомендується освячувати не парафінові, а воскові свічки, бо вони з натурального продукту, виготовлені бджолами-трудівницями і людською рукою. Загалом така свічка є символом очищення, тепла і якщо немає змоги придбати воскову, то можна освятити і парафінову.
У народній уяві Стрітення – це свято зустрічі Зими з Літом. Наші предки у цей день співали веснянки, танцювали танці і у такий спосіб проводжати зиму та зустрічали весну.
