Внаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським та Юліанським календарями, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування припадає на 1 січня, а 14 січня – це прадавня традиція яка залишилась в українців, тому це свято називається Старий Новий рік. Та припадають на цей день й інші свята.
– Другий празник – це святого Василія. Також в цей день церква вшановує Обрізання Господнє. Ну і, звичайно, згідно тої нашої доброї традиції, згідно Юліанського календаря, ми святкуємо Новий рік, або кажемо в народі Старий Новий рік, – розповідає керівник прес-служби Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ отець Олег Харишин.
14 січня греко-католики і православні вшановують пам’ять святого Василія Великого. Він жив з 329 до 379 року нашої ери. Титул Великий церква дала йому через три достоїнства його життя: Він Великий Архіпастир Церкви, Великий Законодавець чернечого життя і Великий своєю святістю.
– Він був стовпом віри християнської. На який зважає нині кожен аскет, монах, звичайний вірний. Він був тим стовпом вогненної любові, який горів тою досконалою любов’ю до Господа Бога, прийнявши його віру і намагаючись наслідувати Христа удосконалий спосіб.
Ще одне свято українці відзначають 14 січня. Свято Обрізання Господнього. Це день коли Христос виконав давній іудейський закон, після чого його нарекли іменем Ісус.
– Це ім’я воно є понад усі імена. Воно настільки величне, що як говорить і навчає апостол Павло і дуже багато інших святих, що цим іменим бісів виганяють. Кожне коліно перед тим іменем Ісуса коліно приклонило і визнало через то імя дійсно Бога, який приходить до людини.
Як Новий рік так і Старий Новий рік – це етап у житті, коли варто проаналізувати усі свої досягнення. Насамперед – духовне збагачення, каже отець Олег Харишин. Святкувати Різдвяні свята радить не лише застіллям, а й походом до церкви.
