100 років тому почалась війна, яка змінила дуже багато. Вона визначила кінець старого світового порядку, який склався після Наполеонівських війн та початок новітньої історії. Перша світова війна тривала із 1914 до 1918 року, спричинила розпад чотирьох імперій та надала підстави для здобуття незалежності ряду країн. Під час неї загинуло 9 мільйонів солдат та мирного населення. У Першу світову була втягнута і Україна, для якої війна стала братовбивчою.
Про одну із найбільших світових воєн розповідає експозиція у держархіві Тернопільської області. Перша світова війна була страшною, із великою кількістю жертв для кожної країни. Тут почали використовувати нові види зброї, серед яких і хімічна. Україна, на території якої також велись бої – серед них. Тернопіль та область зокрема зазнали великих руйнувань. Історики говорять: між подіями сторічної давності та українськими сучасними неважко провести паралелі.
– Україна, як геополітичний об’єкт, знаходиться на роздоріжжі, стику, де розходяться Схід і Захід, де зустрічається східна і західна цивілізація. Так було в часи І Світової війни, коли частина українців жили під Австро-Угорською імперією, а Наддніпрянська Україна жила під гнітом Російської імперії. І дуже прикро і дуже сумно це згадувати, але для українців ця війна була братовбивчою. Тому що величезна кількість українців воювала як зі сторони російської армії, так і зі сторони австрійської армії, – розповідає головний спеціаліст Державного архіву Тернопільської області Андрій Цаль.
3 серпня 1914 року стало знаковим для нашої нації. Ним датоване розпорядження Головної української ради про створення органу у складі Австрії, який представлятиме українців.
– Події початку світової війни показали, що українці здатні боротися за свою державу. І саме створення Головної Української ради, а пізніше, буквально через день – створення легіону українських січових стрільців, до яких в перший же день в Стрию, де складалась присяга, записалось 10 тисяч добровольців.
Українські Січові Стрільці були першими вітчизняними частинами на бойовищах Східної Європи після Полтавської битви. Вони мали велике значення для відновлення національних військових традицій.
– Дуже багато жінок служило в армії в легіоні українських січових стрільців. Ну, зокрема, Гладун Катерина – відома санітарка з УСС. Також українки вислуговувались до офіцерських навіть звань.
Серед документів експозиції – матеріали різних років. Тут розповідається про становище армії та місцевого населення Тернопільщини. Особливо скурпульозно велось нотування обсягу руйнувань, яких зазнавали села, міста та житла. Представлені і приклади пропаганди зі сторони як Росії так і Австро-Угорщини, яку активно використовували у Першу світову. Є і документи, що розповідають про збір коштів на лікування поранених та мобілізацію до війська.
– Оголошення про мобілізацію, загальну мобілізацію, коли кожна людина, яка може тримати в руках зброю – повинна була йти в армію. Хто не міг подавати зброю – той мав подавати боєприпаси.
На унікальній карті міжвоєнної Польщі показані масштаби руйнування Східної Галичини.
– Ось ця карта – вона є дійсно цікавою і унікальною, тому що показано руйнування Тернопільської області. Бачте, штрихпунктиром – скільки було знищено будівель – від 15 до 20 тисяч будинків тільки по Тернопільському повіті було знищено.
Справжній дух воєнної епохи передають фотографії. Вони були зроблені військовим кореспондентом російської імператорської армії на території Галичини.
– Дуже цікаво подивитися, як люди жили, як воювали, і як відпочивали навіть. Ось можемо побачити як російські солдати під орекстр собі танцюють і відпочивають.
Оглянути виставку, присвячену сторіччю початку Першої світової війни, можна до вересня у держархіві Тернопільської області.
