20 лютого минає рік з часу трагічних подій на вулиці Інститутській та на Майдані у Києві. У цей час люди аналізують що в країні змінилося, за що боролися і вшановують пам’ять Небесних воїнів. Назар Войтович, Устим Голоднюк, Олександр Капінос, Ігор Костенко, Василь Мойсей та Тарас Слободян загинули у протистоянні з правоохоронцями у Києві. Телеканал TV-4 робить серію репортажів про кожного з Героїв Небесної сотні родом з Тернопільщини. Не маємо права забути Героїв, молімося за них та їх родини. Сюжет другий про двох Героїв з одного села Зубрець Бучацького району : Ігоря Костенко та Василя Мойсея.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Небесна сотня: Назар Войтович
Добрі, товариські та слухняні – так кажуть про Ігоря Костенка та Василя Мойсея вчителі Зубрецької школи Бучацького району. Ігор Костенко до Києва приїхав 19 лютого минулого року. Разом з товаришами на Майдані допомагав будувати барикади, був на передовій. В ту ніч поранили його друга. Поки хлопцю надавали першу медичну допомогу, Ігор повернувся на барикади. Вранці 20 лютого снайпери двічі вистрелили в голову Ігореві. Він приєднався до Небесної сотні.
– Ми всі прощаємося з великим лицарем – людиною відважною і хороброю, він завжди був на передовій і завжди йшов вперед, ніколи не слухав нас. Ігорко, як ти так побіг і залишив нас? Ти не помер, ти будеш дивитися на нас з неба. Герої не вмирають, вмирають тільки вороги, – каже друг Ігоря Костенка.
Хлопець був активним дописувачем української Вікіпедії. За 2,5 роки він написав понад 280 статей, зробив понад 1600 редагувань. І вже після смерті отримав світове визнання – у Лондоні на церемонії закриття щорічної конференції «Вікіманія» співзасновник Вікіпедії Джиммі Вейлз оголосив Ігоря Костенка вікіпедистом року. А в січні 2015-го Ігор Костенко став лауреатом відзнаки “У твоєму імені живу” за “самопожертву в ім’я України” та став кращим освітянином року (посмертно). Тернопільщина зустріла свого Героя 22 лютого минулого року, прощалися з загиблим в усіх містах і селах області на шляху до Бучача. Луцька міська рада присвоїла Василю Мойсею посмертно звання «Почесний громадянин міста Луцька». Вічна пам’ять Героям.
