додому АТО Зона АТО. Одяг, зброя та техніка

Зона АТО. Одяг, зброя та техніка

763

vlcsnap-2015-07-03-18h22m19s19Техніка та зброя – проблема для української армії не нова, та досі актуальна. Її, кажуть бійці, вистачає, та якість – викликає питання. Бронежилети – прострілюються, бойові машини – ламаються, а у бій ідуть – зі старими зразками. Знімальна група TV-4 повернулась із зони АТО, вчора ми розповідали про те, де живуть та що їдять українські бійці на Сході. Сьогодні – сюжет другий.

Банкір у “Збручі” служить вже чотири місяці. Каже, бійців одягом забезпечують, та він купував собі усе сам.

– Дають і бєрци, і форму. Форму ту, що на учєбці ще нам давали. Лічно мені форма не подобається, тому що вона по якості дуже неякісна, в ній жарко, в ній холодно. Одяг той, що нам дали в учебці, це він ужасно поганий. Тканина опше, горюча така, кухню нею можна розпалювати, – розповідає військовослужбовець “Банкір”.

Анатолій Калінчук, заступник командира роти по роботі з особовим складом, додає:

– Чесно кажучи, чекаємо на більш якісну амуніцію, на більш якісну, сучасну зброю. Ми чекаємо. Хоча вона в розробці, ми читаємо в пресі, що буквально недавно вийшов новий взірець форми. Можливо, нам не доведеться в неї одягнутись, прийдеться доносити те, що ми маємо, але маємо надію..

Технікою, розповідають військові, укомплектовані. Щоправда не новою.

– Бувають такі случаї, що їхали, на позиції там ламалася, і під кулями працюємо, робимо. Главне, короче, що ми це робимо для себе. Стараємось зробити з нічого – щось, тому що знаємо, що це нам може знадобитись, – каже “Банкір”.

Надходять і нові взірці, із конвеєра одразу йдуть у бій. Тож їх недоліки визначають у бойових умовах. А воювати є чим, та суперник у оснащенні – на крок попереду.

– Це біч наших збройних сил. Тому що немає ні біноклів нічного бачення, немає ні тепловізорів, і нести службу в нічний час, на передовій, коли ти фактично сліпий, це дуже складно, – пояснює командир роти Олег Дерун.

Гострим питанням називають техніку і у 56-тій бригаді. Вона є, та із нею багато проблем.

– Техніка, яка, скажем так, давно, і десь відпрацювала свій термін експлуатації. Ламається, а те, що ламається, ми відновлюємо, ставим в строй і їздим більше, – розказує начальник інженерної служби окремої мотопіхотної бригади Андрій Галдак.

Держава, каже Андрій Галдак, забезпечує. Та, наприклад, одяг, зношується раніше терміну.

– То, що держава дає по нормам постачання, воно є. Але умови праці такі, що якщо солдат кожен день працює, копає, лазить по машинах і по всьому остальному, тоість, деяке обмундірованіє раніше положеного терміну виходить зі строю.

Тут і стає в нагоді волонтерська допомога.

– Деякі зразки, ті, що привозять волонтери, вони ну зручніші, ніж ті, що в нас є.

Хлопці із розвідроти 128-ї бригади – близько двох місяців на новому місці – відколи вийшли із Дебальцево.

– Вийшли. Перехрестили там себе і всього навсього. Так виходили, а шо було робити… Методом научного тика. Тикнулись туди – обстріляли. Пішли дальше.

У більшості із них – скоро демобілізація. Чекають новобранців. Одяг для їх роти передали волонтери, його і носять. Бо кажуть, кращий за державний.

– Якась вона непрактична, як говориться, – каже  боєць 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади “Варшава”.

– Дають одну форму, постіратися – в шо передітися? Голяком ходити чи шо? – додає боєць Петро.

Невирішене питання озброєння, забезпечення новітніми засобами зв’язку та амуніцією підніматиме член Комітету з питань національної безпеки і оборони Тарас Пастух.

– Ми, на жаль, побачили, що, скажімо, не всі бронежилети, які видавалися, особливо ті, які видавалися десь в останній період, можуть виконувати ті завдання, які перед ними поставлені. тобто ми бачили, що кулі калібру 5.45 неброньовані, вони прошивають.

Поки ж держава не справляється із забезпеченням армії усім необхідним – допомагають волонтери. Так, для виконання бойових завдань у 44-ту та 56-ту бригади члени тернопільської “Самопомочі” передали автівки. Їх придбали за гроші, зібрані на гаражному розпродажі та кошти перевізників і меценатів. А для розвідроти 128-ї бригади волонтер Сергій Притула придбав тепловізор.

– Зараз вже літо надворі і різниця температури повітря і температури тіла є невеликою. Тому не всі тепловізори можуть справлятися зі своїми завданнями. Власне, цей тепловізор – він може досить якісно виконувати це завдання, тому хлопці досить добре оцінили цю річ, – говорить Тарас Пастух.

– Треба, щоб держава більш спонсірувала армію. Тоді, думаю, буде якийсь толк, – каже Петро.