Головна культура Журналіст з Борщівщини розповів про Івана Франка

Журналіст з Борщівщини розповів про Івана Франка

105

Світ побачила нова книга журналіста з Борщівщини Петра Догошиї "Увійти в таємниці духу. Іван Франко і Борщівський край". Перебуванню Каменяра на Борщівщині присвячене науково-публіцистичне дослідження автора. Два місяці у 1895 році Іван Франко з сім'єю гостював у селі Цигани. Книга, переконує Петро Довгошия, буде цікавою не лише мешканцям Борщівщини, а й усім залюбленим у творчість Франка та свій край.

У липні 1895 року Іван Франко приїхав на гостини у село Цигани Борщівського району. Запросив його до себе священик Омелян Глібовицький, рідний брат матері Богдана Лепкого. У цей час Каменяр номінувався у професори Львівського університету. Спогади, факти з життя Івана Франка, люди, які спілкувалися з ним – усе це ввібрала у себе книга Петра Довгошиї "Увійти в таємниці духу". Автор вперше дослідив перебування Каменяра на Борщівщині. Петро Довгошия наводить багато спогадів сучасників тих подій. Зокрема, автор дійшов висновку, що Франко на момент приїзду у село Цигани не був атеїстом, бо допомагав священику Омеляну Глібовицькому відправляти Богослужіння у храмі.

Петро Довгошия, автор книги "Увійти в таємниці духу. Іван Франко і Борщівський край": "Є про це спогади Дарії Глібовицької, рідної сестри священика. Каже, що одного разу я йду по вулиці і мене здибає Франкова. І каже: "Чуєте, як мій співає?" А вона каже, я чую, що голос свого священика брата пізнає, і дяка знала, а тут якийсь інший голос. А Франкова, знаєте, з такии виглядом задоволеним: "А це мій співає". Франко в церкві співав. Значить, він знав, псалтир знав і інші церковні співи. Бо ж він міг вільно провадити разом зі священником службу".

Чимало людей з Борщівщини, з якими дружив, спілкувався Іван Франко, мали вплив на його долю. Іван Верхратський, родом із села Більче Золоте, навчав української словесності Івана Франка у гімназії. Климентина Попович-Боярська, яка стала ученицею Каменяра. Іван Франко навчав її писати вірші, а в своїх листах казав, що причислює Климентину Попович до людей, які близько стоять біля його серця.

Ганна Костів-Гуска, поетеса, перекладач, член Національної спілки письменників України: "Моя мама приходила до неї, ми жили по сусідству, вона приносила їй молока і довго розмовляла з нею. Такі вони вели бесіди, я і не знаю як, що вона відкрила їй душу і сказала, що вона знала Івана Франка. А мама моя зрозуміла, бо була начитана на той час, була в "Просвіті", знала напам'ять "Кобзар".

Всі спогади та факти Петро Довгошия по краплі збирав у своє науково-публіцистичне дослідження. Автор переконує, час коли Франко приїхав на Борщівщину був невипадковий. Тоді волею долі зібралось багато відданих своїй справ людей. Іван Верхратський, Климентина Попович, Михайло Дорундяк, о.Омелян Глібовицький, Єронім Калитовський, Роман Яросевич – і це ще не весь перелік людей, які доклалися до духовного розвитку українців.

Петро Довгошия, автор книги "Увійти в таємниці духу. Іван Франко і Борщівський край": "Щоб читачі зрозуміли, як цей дух Франка і людей, які його оточували, виражав дух цілої епохи. Це був справді дуже цікавий час, коли українство піднімалося, коли на теренах Борщівщини, яка була ще не дуже, таке би мовити, просвічена, далека від української національної ідеї, працювали люди, які справою свого життя зробили відродження національного українського духу".

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here