Хто володіє інформацією, той володіє світом. Військові журналісти розказали про особливості роботи ЗМІ в умовах загрози національної безпеки України. А така, кажуть, існує з боку сусідньої Росії. Вона наскрізь просочилась в українське суспільство та свідомість людей. Як розрізнити правду і ворожу пропаганду та не піддатись інформаційній атаці з боку ворога, у сюжеті Ольги Савуляк.
Вже давно і ні для кого не таємниця, що інформація – потужна сила. Вона може захистити, а може руйнувати. В своїй військовій інтервенції Росія завбачливо заручилась інформаційною підтримкою прокремлівських ЗМІ. Вони не лишають права на іншу думку своїм і роками промивають мізки тим, хто нині вважає себе мешканцями “Малоросії”. Деякі російські журналісти вдаються до різного, кажуть українські військові журналісти.
– Доходить до того, що вони не просто пересмикують, як там на початку було, фотознімки з Чечні подають як знімки зі Сходу України, вони зараз вже дійшло до того, що наймають професійних акторів, щоб відзняти батальні сцени і показати, – розповідає військовий журналіст, учасник АТО у складі прес-центру АТО Тарас Грень.
Інформаційна війна між Росією та Україною набирає обертів, кажуть фахівці. Розповідають, як пропагандисти купують ефірний час на українських і європейських телеканалах і радіо. В пошуках сенсаційних матеріалів такі журналісти дістались і Тернопільщини, каже обласна влада.
– Російські приїхали в Зборівський район і агітували місцеве населення, щоб їм на камеру сказали, що націоналісти будуть нападати на православні храми і їм треба було дуже зняти цей матеріал, – говорить заступник голови Тернопільської ОДА Леонід Бицюра.
А все тому, що й самі автори таких матеріалів свято вірять у київську хунту, загони карателів та злісних бандерівців, пояснюють військові.
– Там моделюється ціла ситуація для них. Є певна кількість журналістів, які знають, що зараз буде обстріл. Їх питають, звідки знали, що це обстрілювали українці. А вони кажуть: “А хто це ще може бути?. До українців десятки кілометрів, прилетіли уламки міни, яка не може стільки летіти. Це значить була диверсійна група українців, які обстріляли звідси. Все, – каже Тарас Грень.
Водночас не варто міряти всіх однією мірою, кажуть фахівці. І серед журналістів, і серед населення сусідньої країни та Сходу нашої, є люди, які не підтримують неправдивої пропаганди. Недооцінювати небезпеки не варто, як і панікувати без підстав, тому людей закликають довіряти перевіреній інформації.
– Закликаємо завжди довіряти першоджерелу, щоб знати, що цю інформацію подала конкретна особа і звертатися з запитами офіційними до держустанов, в тому числі і військових, і отримувати основну відповідь. В крайньому випадку на неї можна опиратися, щоб на того чиновника, який сказав неправду, потім знайти управу, – радить військовий журналіст, начальник Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України (м. Львів) Олександр Поронюк.
