додому Головні “Вижити-перемогти”. Про можливості працевлаштування для захисників та захисниць, які повернулись додому

“Вижити-перемогти”. Про можливості працевлаштування для захисників та захисниць, які повернулись додому

509

Після повернення з війни багато ветеранів стикаються з труднощами у працевлаштуванні. Їм може бути складно адаптуватися до цивільного життя, знайти роботу, яка відповідає їхнім навичкам та досвіду, а також подолати психологічні травми, отримані на війні. Тому існують державні програми перекваліфікації, які допомагають ветеранам отримати нові навички та знання, необхідні для успішного працевлаштування. Більше про можливості для захисників та захисниць – дивимось.

Ігор Соболєв – доброволець з Одеси. Чоловік з перших днів повномасштабної війни вступив у лави ЗСУ, аби боронити кордони нашої країни від російських ворогів. Однак більше року тому у Соледарі боєць отримав важкі травми. Зараз він перебуває на реабілітації у Тернополі.

“Це було важке поранення. Лікування теж таке важке було, 5 операцій. Спочатку ніяких не було позитивних результатів, але у грудні зробили операцію, і вже якось пішов прогрес. Нога потроху починає працювати”, – розповів нам пан Ігор.

Перебуваючи за крок до смерті, Ігор Соболєв змінив свої пріоритети. Тому надалі, каже, не хоче витрачати своє життя на неулюблену роботу, а прагне поєднати його із тим, до чого завжди лежала душа і стати…

“Тату-майстром. Це пов’язано із малюванням. Мистецтво татуювання мені подобається”, – розповів Ігор.

Після повернення із фронту у захисників і захисниць нерідко виникають проблеми із працевлаштуванням. Хтось вже себе не бачить на попередньому місці роботи, хтось не може працювати там, де раніше – через стан здоров’я.

Служба зайнятості реалізує низку програм для ветеранів війни, які допомагають адаптуватися бійцям до мирного життя. Так, вони можуть отримати безкоштовні ваучери на навчання для підвищення своєї кваліфікації або ж здобуття нової професії.

“Якщо ветеран зареєстрований в службі зайнятості, як безробітний, служба зайнятості при потребі може пропонувати навчання, можливо потрібно здобути професію чи перенавчитись, іншу професію здобути, чи підвищити кваліфікацію. В такому випадку служба зайнятості видає сертифікат на навчання. Але спочатку особа вибирає професію”, – пояснила Олександра Островська, заступниця директора Тернопільського обласного центру зайнятості.

Вартість ваучера не може перевищувати 10-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто до 30280 гривень. Якщо ж вартість навчання вища, то доплачувати різницю доведеться самостійно. Також держава компенсовує витрати на проїзд, проживання та медичний огляд.

“Якщо особа не має статусу безробітного, вона може скористатися експериментальним проектом, який започаткований в вересні минулого року. Людина отримує направлення на професійне навчання, яке відбувається лише в центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості України. Люди, які вже будуть йти на навчання, повинні мати професійно-технічну освіту, вищу освіту, базову освіту”, – додала Олександра Островська.

Західноукраїнський національний університет – один із навчальних закладів, який приймає вступників за ваучерами. У 2023 році, за такою програмою у виші найпопулярнішою була спеціальність “психологія”. Однак не всі спеціальності враховані ваучером. Навчання за цією програмою доступне для 123 професій та спеціальностей, які затвердило Мінекономіки. Але для того, щоб дати більше можливостей, в університетах також є уже напрацьований алгоритм дій.

“Ми допомагаємо їм створити їхній електронний кабінет, працівники завантажують їхні документи для того, щоб при вступі використати їхню пільгу, і вони вже тоді подають заяву для вступу. Якщо вони не проходять за конкурсом на державне місце, ми, як університет, звертаємося до Міністерства освіти і науки України: встановлені певні терміни на те, щоб їм виділили додаткове місце державного замовлення”, – розповів Антон Шевчук, відповідальний секретар приймальної комісії ЗУНУ.

Тоді міністерство розглядає заяви і виділяє додаткові місця – відтак ветерани навчаються у вишах безоплатно. У випадку, коли військовий потребує будь-якої іншої допомоги, в університеті створили спеціальну програму піклування.

“Велика кількість потребує операцій, хірургічного втручання і таке інше. Я почав більше приділяти уваги супроводженню таких військовослужбовців: в оформленні документів, оформлення тих грошових коштів, які були ними недоотримані. отримання інвалідності”, – зазначив полковник запасу Іван Бугай, директор навчально-наукового центру конверсії військових кадрів та ветеранів війни ЗУНУ.

До слова, у ЗУНУ не вперше працюють над покращенням рівня життя демобілізованих військових. Із 2014 року до 2022 за підтримки іноземних партнерів тут функціонували курси підприємництва. І нині її випускники реалізовують успішні проєкти. До прикладу, Ірина Скасків – демонструє чай, який створюють на підприємстві її одногрупника Василя Мартюка. Чоловік нині перебуває на фронті. А його соціально-відповідальний бізнес працює на благо здоров’я людей та потреб ЗСУ.

“Василь отримав земельну ділянку розміром 2 гектари, як учасник бойових дій, успішно і ефективно почав її використовувати. І от зараз, декілька днів тому, він запропонував дуже хорошу ініціативу “Чай замовляй – ЗСУ заряджай”. Тобто, він заохочує придбати продукцію його сільськогосподарського кооперативу. Усі гроші ідуть на закупівлю дронів наших захисників”, – поділилася з нами Ірина Скасків.

Для того, щоб ветерани могли реалізувати себе в мирному житті, держава створює щоразу нові проєкти та умови. Відтак, сьогодні роботодавці, які працевлаштували учасника бойових дій, можуть отримати компенсацію – 50% від фактичних витрат на оплату праці. Однак сума ця повинна бути не більше від мінімального розміру заробітної плати.

Журналістка: Анастасія Солтисяк
Оператор: Ростислав Гайдук
Відповідальна за дистрибуцію матеріалів: Ірина Запотічна