Показати, що є інше життя, ніж вуличне, і тим самим змінити свідомість засуджених підлітків, аби по виході на волю вони стали законослухняними громадянами і повноправними членами суспільства. Таке завдання ставить перед собою Бережанська виховна колонія. Для досягнення цієї мети засоби використовують різні і залучають до цього і державні структури, і громадські організації, і релігійні. А ще у Бережанській виховній колонії є свій духовий оркестр, у якому засуджених перевиховують музикою.
Так звучить оркестр Бережанської виховної колонії. І не біда, що форма, подарована Тернопільською "Оркестрою волі", трохи не за розміром, головне – музика. Грають в оркестрі Бережанської виховної колонії засуджені, відтак навчати доводиться з нуля і швидко, каже керівник, бо кілька місяців – і оркестранти виходять з-за грат на волю.
Зеновій Пилипів, керівник духового оркестру Бережанської виховної колонії: "Якщо в школі, наприклад, діти в оркестр попадають музично підготовлені, які ходять в музичну школу, то тут у цьому питанні якраз навпаки – тут діти приходять, які до цього поки прийшли сюди, не мали ніякого зв'язку з музикою. (1:10"). І приходиться починати все з самого початку, тобто з вивчення нот, необхідних елементів музичної грамоти, потім помаленько починаємо вчитися перші звуки дути на духовому інструменті, а тоді вже переходимо до вивчення гамм, партій і так дальше.
Павло в оркестрі грає вже три тижні.
Павло, вихованець Бережанської виховної колонії: "Подобається мені, хлопці навчають мене дальше, щоб, може, на свободі вийду, буду дальше грати".
Як і Павло, Іван на волі жодного стосунку до музики не мав. Тепер, через півроку у колонії, без гри в оркестрі себе вже не уявляє.
Іван, вихованець Бережанської виховної колонії: "Я вам так скажу, що навіть як горло болить, чи губи потріскали, я все одно йду граю, того що я це люблю, мені це подобається дуже сильно. І я би не сказав, що тут примусово. Тут хто хоче, той і грає. Тільки бажання".
З 2007 року, відколи Зеновій Іванович керує оркестром Бережанської колонії, із неї на волю вихованців, які вже вміють грати на духовий інструментах, вийшло стільки, що вистачить не на один оркестр.
Зеновій Пилипів, керівник духового оркестру Бережанської виховної колонії: "Я так для себе веду такий зошит, таку невеличку статистику, то там десь в цьому зошиті я зазначив 49 вихованців, які вийшли звідси, я вважаю, на певному рівні вишколені, що вже можуть грати десь в оркестрах. Це вже 49 чоловік за той період, поки я тут".
Іван дуже прагне вже за два місяці умовно-достроково звільнитись із Бережанської колонії, та грати на трубі, каже, не покине.
Іван, вихованець Бережанської виховної колонії: "Не покину. Я вже зідзвонився зі своїми рідними і вже там мені знайшли інструмент і буду навчатися дальше".
Зеновій Пилипів, керівник духового оркестру Бережанської виховної колонії: "Діти, які звільнилися, ряд є таких, які продовжують займатися музикою, а інші, які навіть не продовжують, то дзвонять до мене, спілкуються, і то така зарплата, як то кажуть, невідчутна в кишені, але приємна для душі, бо дзвонять і дякують. То, знаєте, найбільша вдяка мені".
