Життя військового лікаря Михайла Стасіва раптово перервалося 1 квітня. Чоловік у вересні повернувся додому зі служби у зоні АТО. До служби Михайло Стасів працював хірургом у рідному Тернополі. Його давно мучила недуга серця, але це не завадило врятувати не одне життя іншим бійцям на фронті. Колеги, родичі та близькі у скорботі. Поховали Михайла Стасіва на Алеї Героїв, що на Микулинецькому кладовищі.
Серце лікаря, що рятував життя людей цивільних та військових, 1 квітня 2016 року раптово перестало битися. Михайло Стасів 20 років працював хірургом в Тернопільській міській комунальній лікарні швидкої допомоги, а останні роки був заступником головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності Тернопільського міського комунального закладу “Центр первинної медико-санітарної допомоги”. Упродовж 13 місяців Михайло Ярославович перебував добровольцем в зоні АТО, де надавав медичну допомогу захисникам нашої Вітчизни. Про недугу серця на війні не згадував, головним своїм обов’язком вважав допомогти потерпілим.
– Розумієте, він сам, добровільно. Я не мав ніяких прав наказувати, бо то був би ризик. Він сам визвався і вони одну машину лишили в резерві, а другою він сам особисто поїхав і забрав цю групу поранених, – розповідає начальник медслужби 128 гірсько-піхотної бригади Роман Доскач.
– Надзвичайно скромна людина. Ніколи не жалівся, свої інтереси не ставив вперед. Завжди дбав про людей, про сім’ю. Дуже шкода, що ми оцінюємо по смерті людей, – каже відділу охорони здоров’я та медичного забезпечення Тернопільської міськради Ростислав Левчук.
Похоронили лікаря на Алеї героїв, що на Микулинецькому кладовищі.
