додому суспільство Війна у Хорватії забрала життя багатьох українців

Війна у Хорватії забрала життя багатьох українців

1069

Українці заплатили свою ціну за незалежність Хорватії. На кладовищах воєнного часу чимало могил — українські. Найбільше постраждало у війні містечко Вуковар – місце компактного проживання українців. Ця трагедія призвела до того, що велика кількість наших земляків змушена була виїхати з Хорватії в інші країни, зокрема до Канади, Австралії, США.

Хорватський народ мріяв створити свою незалежну державу. 30-го травня 1990 року був сформований Хорватський парламент. Вже наступного року 19 травня у Хорватії провели референдум про незалежність. Тоді більше 90% проголосували за незалежність Хорватії.  25 червня парламент ухвалив декларацію, якою було проголошено незалежність і суверенітет республіки. Серби, які жили в адміністративних межах Соціалістичної Республіки Хорватії, в грудні 1990 року проголосили про утворення так званої Сербської автономної області Країна. 24-го грудня 1991 року сербські території в Хорватії об'єдналися в так звану Республіку Сербська Країна і проголосили себе самостійною державою. Збройні конфлікти почалися у квітні 1991 року. Від січня 1992 року до серпня 1995 року територія Хорватії фактично була поділена на дві частини — Республіку Хорватія (зі столицею у місті Загреб) і самопроголошену Республіку Сербська Країна (столиця — місто Кнін), які перебували у стані відкритого протистояння. Українці теж брали участь у війні і зі зброєю в руках захищали свою державу.

Борис Гралюк, депутат IV скликання Хорватського Сабору, член Української громади міста Загреб: "У Хорватії всі здібні до зброї і свідомі брали участь у обороні Хорватії. Конкретно, у Славонському Броді всі українці брали участь у воєнній обороні своєї частини держави. У Вуковарі дуже постраждали і постраждали всі символи українського життя. Це церкви, доми, народні доми і тому подібне".

У війні загинув рідний брат Бориса Гралюка Омелян Гралюк та інші родичі. Центральне кладовище країни Мірогой у Загребі поповнили нові могили. Частина з них – українські. Там спорудили монумент «Голос хорватських жертв — Стіна болю».

Борис Гралюк, депутат IV скликання Хорватського Сабору, член Української громади міста Загреб: "На центральному державному кладовищі у столиці. Там виписані тисячі, тисячі імен вигинулих у обороні Хорватії, межи якими є всі українці, які вигинули від агресора".

25 серпня 1991 року сербські війська окупували прикордонне хорватське місто Вуковар. Битва за Вуковар викликала патріотичний підйом у Хорватії та сприяла хорватській загальнонаціональній мобілізації і єднанню. Битва за Вуковар, що тривала майже три місяці, стала найбільшою і найкривавішою у Хорватській війні. Завершилася вона поразкою місцевого підрозділу Хорватської національної гвардії і великим спустошенням Вуковару. Зрештою, взяти місто сербам вдалося лише майже повністю його зруйнувавши. Як нагадування про війну в місті залишили не реставрованою водонапірну башту. За честь і обов'язок вважається відвідати могили загиблих на меморіальному кладовищі у Вуковарі. Ці люди героїчно боронили свої сім'ї. Пам'ять про ті страшні події бережуть очевидці. Війна стала трагедією їх життя. Марія Жак у війні втратила п'ятьох рідних людей. Загинули її зять, два сини, чоловік і свекруха. Пані Марія говорить про ті події з болем у голосі і сльозами на очах.

Марія Жак, українка в Республіці Хорватія: "Вигнали мене з подвір'я пушками. Прийшли до мене до хати і з пушками мене впихали до хати. "Возьми гроші і злато, що маєш". Я кажу, що не маю ні одного і другого і можемо йти. Тоді з пушками мене гнали до автобуса. В автобус нас як худобу зганяли і так нас вивезли до Осієку. Ми там ночували, а тоди нас далі розпорядили куда вести".

Українці у війні підтримали хорватів і постраждали разом із ними. У кривавій битві за Вуковар загинуло більше трьох тисяч людей. Серед хорватів була велика кількість людей різних національностей, в тому числі і українців.

Віктор Филима, депутат міської ради Загреба від української національної меншини: "Хорвати вклали велику енергію у визвольних змаганнях з 1991 до 1995 року. Визволили свою державу, створили такі умови у Хорватії, що національні меншини мають такі поважні права, що я сумніваюся, що подібні існують будь-де, не тільки в Європі, а й у цілому світі. І українська меншина брала участь у визвольних змаганнях у Хорватії".

Сьогодні Республіка Хорватія відбудована. Непомітними стали сліди війни. Країна продовжує розвиватися. Загреб зробив останній крок для вступу до Європейського Союзу: 22 січня на референдумі 66% хорватів проголосували за входження в ЄС. Відтак уже наступного року Хорватія офіційно стане 28-м членом Євроспільноти.