Свято перевдягань, веселощів і солодощів чи день, коли стирається межа між світом живих і мертвих? 31 жовтня у світі традиційно відзначають Геловін — свято з давнім корінням, яке сьогодні перетворилося на глобальне культурне явище. Найактивніше його святкують у США, Канаді, Великій Британії та в інших країнах світу. В Україні ж цей день не має статусу офіційного свята через релігійні переконання. Попри це, українці організовують тематичні заходи, конкурси костюмів і прикрашають заклади, щоб відзначити Геловін та залучити якомога більше людей. Більше про історію свята та його сприйняття у Тернополі — розповість Владислав Бабенко.
Давнє кельтське свято Самайн, сьогодні більш відоме як Геловін, перетворилося на глобальне культурне явище, яке щороку відзначають у різних куточках світу 31 жовтня. В Україні цей день не має офіційного статусу свята, втім користується великою популярністю серед молоді. До Геловіну прикрашають кав’ярні та заклади харчування, організовують тематичні вечірки в освітніх закладах і клубах. А для когось – це навіть частина корпоративного формату. Така популярність виникла завдяки попкультурі, яка активно поширювалась в Україні наприкінці дев’яностих. Однак витоки Геловіну сягають ще давніх часів.
“Це кельтське свято, яке свого часу отримало популярність у 19 столітті. Тоді ірландці вирішили колонізувати новий світ і поїхавши у Америку, вони захопили з собою і традиції. Тому так можна й пояснити таку надзвичайну популярність Геловіну”, – розповідає кандидатка історичних наук, доцентка кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності ЗУНУ Олена Стефанишин.
Найактивніше Геловін відзначають у США, Великій Британії, Ірландії та багатьох інших країнах. Його витоки пов’язані з кельтами, які вірили, що цього дня межа між світом живих і мертвих зникає.
Щоб уберегти себе та відлякати злих духів, вони розпалювали великі багаття й одягали костюми зі шкір та голів тварин. У сучасному світі традиції свята змінилися: тепер це збирання цукерок, вирізання моторошних облич на гарбузах і костюмовані фестивалі. Та попри зміни, історія Геловіну й досі зберігає прагнення людей осмислити межу між страхом і святом, смертю й оновленням. Подібні звичаї є й в українській культурі, розповідає Олена Стефанишин. Історикиня зазначає, що традиції Геловіну, в основному, запозичені, а його проведення у нашому суспільстві має переважно комерційну мету. Тож якщо ви планують відзначати це свято, важливо не забувати про власну ідентичність, наголошує Оксана Стефанишин.
Попри свою популярність, навколо Геловіна досі точаться суперечки. Чимало українців сприймає його як розвагу, а хтось – як чужу традицію, що не має нічого спільного з місцевими обрядами. Позиція православної церкви також залишається незмінною: свято не має християнського змісту і суперечить духовним цінностям.