Головна культура Унікальні колекції зберігає Музей розвитку банківської справи та історії грошей у Сумах

Унікальні колекції зберігає Музей розвитку банківської справи та історії грошей у Сумах

675

vlcsnap-2015-04-20-09h56m57s246Мушлі, шкури, монети і купюри. Гроші різних часів, від кількох тисяч років тому до сьогодення – в одному місці. Унікальні колекції зберігає Музей розвитку банківської справи та історії грошей, який діє при Українській академії банківської справи у Сумах. 

Тут розкажуть усе про гроші, від перших у вигляді мушль з островів Океанії, яким більше трьох тисяч років, до сучасних. Музей розвитку банківської справи Сумщини та історії грошей, який діє при Українській академії банківської справи у Сумах – унікальне місце. Експозиції металевих та українських паперових грошей, монети, сувенірні зливки та пам’ятні медалі Національного банку України, старі банківські документи, технічне приладдя, яке використовувалось у банківських установах наприкінці 20-го століття. Унікальну колекцію бон – паперових грошей, що вийшли з ужитку, академії з нагоди її 10-річчя у 2006-му році передав Нацбанк. Вона і дала початок музею. Початок українським грошам дав карбованець.

– Фактично перша наша держава з’являється і перша наша валюта, яку ми можемо назвати українською, це був карбованець. Рубель йшло від слова рубати зливок срібла, а карбованець – карбувати насічки на монетах, щоб уберегти від фальшування. Георгій Нарбут малював першу купюру в 100 карбованців, вона вже такого українського бароко, рослинні орнаменти. Що тут цікаво, що тут вмонтовано тризуб. На той час він не був гербом, це був символ Володимира Великого, – розповідає директор Музею розвитку банківської справи та історії грошей (Суми) Сергій Тихенко.

Про карбованці у гаманцях давно забули, а от гривні тримаємо в руках досі. От тільки перші гривні паперовими не були.

– Грошова одиниця періоду Київської Русі, зливок срібла шестикутної форми, 175 грам приблизна вага. А до того назва звідки пішла, жінки носили в Київській Русі срібні обручі, на них були підвіски, і в формі шестикутника, і інші, за гривою, грива, гривня, етимологія слова «гривня», – говорить Сергій Тихенко.

Вражають зразки грошей Нестора Махна. На купюри незначного номіналу просто ставили штамп, який визначав їх нову вартість. Так одна печатка могла зробити з одного рубля – півтисячі. І це ще не всі цікаві деталі, пов’язані з колись дійсними купюрами.

– Більшовики воювали з двома імперіями, з Російською і з Германією. Перші гроші більшовицькі, ось вони. Не було ще можливості, взяли кліше від тимчасового уряду, орел без корони, без скіпетру, символів влади, а по периметру поля йде символ свастики, на той час нейтральний символ родючості. Тобто вийшло так, що більшовики воювали з двома імперіями, але на свої перших грошах вони якраз символи двох імперій, орла царського і свастику, – каже директор Музею.

Найсучасніші експонати музею – гроші сучасної України. На кожній з цих кюпюр – автографи керівників Національного Банку України різних років, які випустили оновлені кюпюри в обіг. Злитки, монети, рублі, карбованці, червонці, купони, гривні, – усе це в свій час – гроші. От тільки одні нині мають цінність ринкову, інші – лише історичну.

Коментарі

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here