додому Новини Українці досі не можуть вибратись із кредитної ями (оновлено)

Українці досі не можуть вибратись із кредитної ями (оновлено)

928

З кредитної ями досі не можуть вибратися українці. Валютні кредити висять, як ярмо на шиї людей, ще з 2006-2008 років. Вже двічі курс гривні обвалювався – у 2008 році, в час економічної кризи, і взимку і навесні цього року. Люди, які досі не можуть розрахуватися з валютними кредитами кажуть, поодинці їх не чули – ні банки, ні держава. "Правдива країна" – так називається громадська організація, в яку об'єднався кредитний майдан. Завтра, 3 червня, на сесії Верховної ради розглядатимуть законопроект, який має вирішити долю валютних позичальників.

Для людей, які мають валютний кредит друге знецінення гривні – ще один удар. Позичальники кажуть, що не можуть справно повертати кредити, більшість із яких були отримані ще до фінансової кризи 2008 року, коли курс гривні до долара становив близько 5 гривень. Акцентують, не хочуть, щоб за них хтось погашував борги, але прагнуть чесних правил між позичальниками і банками. Тернопільські активісти коментують, проблема настільки серйозна, що валютний кредит доводить людей до самогубств, інфарктів і інсультів.

– Це проблема не двох-трьох людей, а це дійсно реальна проблема трьох мільйонів позичальників. Офіційна статистика  Нацбанку, про яку сам сказав Кубів, що це є три мільйони позичальників.  Якщо взяти дві людини, бо то є сім'я як мінімум, то це є шість мільйонів, а ще попри сім'ю дитина, то це є  1/3 населення нашої країни. І це все замовчувалося до сьогоднішнього дня, – розповідає координатор ГО "Правдива країна" на Тернопільщині Олексій Пипа.

Олексій Пипа каже, сьогодні часто доводиться чути запитання: "Чому ви брали валютний кредит". Чоловік пояснює, люди потрапили у пастку. Олексій Анатолійович  каже, сам особисто до цього валютні кредити брав і дочасно їх погашав. Проте у кризових умовах політика банків стала некоректною, досі погасити кредит не можуть. Чоловік коментує, українці в тому, що курс гривні падає, не винні і спрогнозувати звичайній людині такі економічні події складно. Найбільше постражадлих людей – це середній клас.

– Кредити були поставлені на противагу. Якщо взяти кредит і відсотки в гривневому еквіваленті, то це було зроблено спеціально. Тому, що хтось багато був взяв валюти і її треба було скинути на український ринок. Тому гривневі кредити поставили у 20%, а валютний від 10 до 13%. Люди вибрали те, що їм було дешевше, бо кожен рахує свою копійку, – каже Олексій Пипа.

Поодинці люди оббивали пороги банків і кабінетів чиновників, але результату  не було. Позичальники пішли іншим шляхом, об'єдналися у Всеукраїнську громадську організацію "Правдива країна", і 24 квітня разом пікетували Національний банк України. Тоді надали його очільнику свої вимоги. Проте в Нацбанку сказали, вплинути на ситуацію не в силі і порадили діяти через Верховну раду – необхідно ухвалити окремий закон. Люди рук не опустили, такий законопроет уже зареєстрований і  і внесений у порядок денний на завтра, 3 червня. Активісти вкотре готові їхати під стіни Ради і добиватися вирішення свого питання. Законопроект, за словами Олексія Пипи, містить кілька основних тез. Стосуються вони, зокрема, і відчуження майна.

– Було дозволено банкам без суду, а звертаючись просто за надписом нотаріуса і у виконавчу службу, забрати майно.   Людина і банк могли собі судитися в подальшому, а майно вже забиралося.  І так було зроблено з великою кількістю людей. Тому перша вимога – ввести мораторій на час врегулювання цього курсу. А другим пунктом йде переведення цього курсу в той курс, по якому ми брали, – говорить Олексій Пипа.

Законодавство виписано так, що навіть після відчуження майна людина-позичальник може і надалі бути винною банку. У законопроекті запропонували: якщо і забрали майно, то нехай це гарантує, що кредит повернуто. Тернополяни наголошують, діють не в інтересах політиків, не захищають жодні політичні гасла. Єдина мета їхнього об'єднання – добитися справедливості і розрахуватися з кредитами. Долучитися можуть усі, хто зустрівся з такою ж проблемою. Телефон тернопільських активістів 067-494-96-20