У Тернополі вшанували пам’ять жертв масових депортацій 1944-1951 років. Щорічно в другій неділі вересня проводять День пам’яті українців, яких примусово виселили з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини. Одна із жертв тих подій – Марія Табала, родину якої депортували, коли жінці було всього чотири роки.
9 вересня 1944 року в Любліні СРСР та Польща уклали угоду про «взаємний обмін населенням». Тоді українців примусово виселяли із Польщі, а поляків з України. Лише близько 80 000 із них переїхали до УРСР за власним бажанням. Іншим – а це більше ніж 400 тисяч осіб – допомагали виселятися окремі підрозділи польської армії. Лише кілька годин не збори, важка далека дорога, і часто відкрите небо, розвалені хати і голодна біда чекали на них попереду.
Згідно даним Українського інституту національної пам’яті, майже 700 тисяч українців примусово покинули свої домівки і втратили все своє майно. Депортація супроводжувалась терором, репресіями, політичними, соціальними та економічними обмеженнями.