Історія про незламність, боротьбу та братерство. У Тернополі відбувся спецпоказ короткометражного документального фільму «Пацики». Це стрічка тернопільського режисера Бориса Малюги, яку знімали на Донеччині. У центрі сюжету — шестеро військових із 67-ї окремої механізованої бригади, усі з Тернополя. Вони справжні, емоційні, із власними страхами, гумором та мріями. Про те, як народжувався фільм і чому він отримав назву «Пацики» — далі в сюжеті.
Режисер розповідає, знімали стрічку у травні 2024-го у Слов’янську, Лимані, Часовому Ярі – там, де лінія фронту проходить за кілька кілометрів.
“Є кілька етапів цього фільму. Зокрема, одна із частин – це полігон, військові завдання, тобто позиції артилеристів. Ми безпосередньо були на місці цих бойових дій. Також побут показували. Хлопці говорили про все: про сім’ю, про роботу, про те, що їх хвилює, що цікавить, що надихає”, – розповідає режисер фільму “Пацики” Борис Малюга.
У центрі сюжету — шестеро військових підрозділу «TCompany» 67-ї окремої механізованої бригади. Усі вони — тернополяни, які воюють на Донеччині. У фільмі режисер прагнув показати їх без прикрас — справжніх, емоційних, із власними страхами, гумором та мріями.
Зйомки фільму “Пацики” тривали всього чотири дні, а над монтажем команда працювала кілька місяців. Режисер Борис Малюга каже: у документальному кіно чіткого сценарію не буває — він народжується вже під час роботи. Те, що спершу було лише ідеєю й кількома нотатками, на монтажному столі перетворилося на цілісну історію.
“Завжди було весело, смішно, дотепно. Інді страшно, іноді сумно. Тобто така певна палітра. Але точно, що мені запам’яталося, це коли ми були на позиції в артилеристів, то читали вірші. Ми хлопцям привезли книги і власне є частина фільму, де хлопці ці книги розпаковують. Ми говоримо про цю література. І одна з книг – “Пацики” тернопільського письменника Анатолія Дністрового. Власне, я зрозумів, що це точно “Пацики”. Такі класні трушні тернопільські пацани”, – ділиться режисер.
Так і з’явилася назва — «Пацики». Спонтанна, жива, така ж справжня, як і самі герої фільму. У Тернополі стрічку показали під час спецпоказу 16 жовтня. На заході також збирали гроші для фонду стипендій імені Віктора Пасічника — військового 67-ї бригади, який загинув на Донеччині у вересні 2024 року. Із Тернополя фільм вирушає у мандрівку Україною — покази заплановані у Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Києві, Луцьку, Одесі, Харкові та інших містах.