У Тернополі представили унікальні оригінали робіт Ніла Хасевича — художника, чиї твори десятиліттями залишалися в підпіллі. Частина експонатів — графіка, що понад 70 років пролежала в землі. Її повстанці заховали у бідонах ще у жовтні 1951-го, аби вберегти від радянських спецслужб. Про творчість і спадщину видатного українського митця — далі розповість наша Олена Чепіль.
Закривавлений тризуб, портрет Степана Бандери, картикатури на радянську владу та графіка про героїчні сторінки історії України. Усе це – роботи головного художника УПА Ніла Хасевича. Роботи, які роками надихали повстанців середини ХХ століття у боротьбі за власну державу. До 120-річчя від дня його народження у Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини представили 18 ексклюзивних оригінальних творів Ніла Хасевича.
Усі ці роботи понад 70 років пролежАли у землі. Віднайшли їх лише у 2021 році. Альбом із 24 (двадцяти чотирма) графічними творами Ніла Хасевича знайшли біля хутора Малинівка на Тернопільщині в одному з трьох бідонів. Саме в них десятиліттями зберігалися матеріали українського підпілля часів Другої світової війни. Цей архів – один із найвідоміших на сьогодні.
У мистецтві Ніл Хасевич обрав одну з найскладніших технік — дереворит, тобто гравюри на дереві. Він оформлював українські книжки, часописи, створював екслібриси, спираючись на традиції стародруків. Загалом його творчий доробок налічує понад 150 дереворитів.
Свою мистецьку працю він поєднував із життям підпільника. Активний громадський і політичний діяч, член ОУН, учасник національно-визвольного руху. Понад 10 років він прожив у конспірації, постійно змінюючи псевдоніми й місця перебування. Працював у криївках, переважно у звичайних селянських погребах чи підвалах. Загинув Ніл Хасевич у підпіллі, не здавшись органам радянської держбезпеки.
Своїми роботами Ніл Хасевич не лише документував боротьбу, а й формував національну свідомість цілого покоління. І сьогодні його графіка повертається з підземних схованок — як нагадування про ціну свободи та силу українського спротиву.