"Крок з минулого у прекрасне майбутнє", – свято із такою назвою відбулося у селі Кип'ячка Тернопільського району. Це уже друге торжество, приурочене 480-річчю першої згадки про село та 240-річчю освячення храму Різдва Пресвятої Богородиці.
Юлія Николин народилась у далекому Сибіру, куди були заслані більшовиками батьки, у Кип'ячці минуло дитинство. Сьогодні жінка – член координаційної ради політв'язнів та репресованих, великий знавець історії села і співорганізатор свят.
Юлія Николин, у Кип'ячці минуло дитиство: "Перші згадки про село датуються 1532 роком. І свято відбулося дуже гарно. Ми зауважили, що наші односельчани були надзвичайно цікавими людьми, шляхетними, добрими, розумними. В нас працювали такі гуртки, як "Рідна школа", "Просвіта", "Союз українок", таке спортивне товариство "Сокіл-батько".
Організаторам відзначення ювілеїв у Кип'ячці після першого торжества здалося, що свято не завершилося. Довго не барилися і організували логічне продовження з поглядом у майбутнє.
Ірина Щавурська, мешканка с. Кип'ячка, співорганізатор сільських свят: "Ми сьогодні представимо увазі кип'яччан такий перший крок відродження села, крок у майбутнє. Такий твердий, гарний крок. Я думаю, це буде таким хорошим початком для відродження села".
Леся-Надія Чорнописька, вихідка із с. Кип'ячка: "Завжди стежки сюди йшли, але певно з часом починаєш розуміти, які то є цінності. Була стаття в газеті, яка називалась "Одухотворена Кип'ячка". Ви знаєте, такі речі, то, насамперед, храм. Я настільки одухотворилася…"
Нещодавно у Кип'ячці відремонтували приміщення народного дому, тут уже 20 років діє аматорський хор села, цікаво тут і дітям А віднедавна відродився драматичний гурток. Першу сценку допомогла поставити Олена Коцюлим. Планують у селі відродити читальню і гуртки, які виховували у молодих людей почуття патріотизму, навчали добрим манерам. Свій вклад в історію села має намір внести і тернопільський краєзнавець, поет Борис Щавурський. Його робота про історію Кип'ячки у розпалі. Опрацьовані матеріали архівів Тернопільського і Львівського, у планах вивчити збережене у Варшавському. Автор запевняє: це будуть не сухі факти, а цікаві замальовки, доповнені світлинами з минулого.
Борис Щавурський, поет, краєзнавець: "Ця книга "Кип'ячка: біографія Вітчизни!" Книга досить величенька планується. Сторінок на 300. На такому рівні поліграфічному дуже доброму буде, альбомного типу, формату не А-4, а значно більша, побудова книжки такого есеїстичного плану з роздумами, основана на фактичному, музейному матеріалі".
Стефанія Теслицька свого часу теж доклалась до відродження села. У вісімдесятих, за ініціативи і сприяння керівника агрофірми, у Кип'ячці звели школу, клуб, бібліотеку, підвели газ, проклали дорогу, упорядкували став.
Стефанія Теслицька, керівник агрофірми (1976-1999): "Село не вмирає, а оживає, бо будівництво проходить, діти ростуть, школа гарна, садік гарний і дай Бог їм ще довго господарити, я рада, що праця моя не пропала".
Усім присутнім на святі дістався шматочок символічного торта, а організатори пообіцяли, що народний дім у Кип'ячці і далі не пустуватиме. Уже 14 лютого там планують провести День Валентина. Про подробиці сільського свята йтиметься у програмі "Погляд зблизька" у неділю, 17 лютого, о 13.30.
