Голодую, Щоб Не Втратити Надію. Тернопільська активістка Лілія Мусіхіна ініціювала громадську акцію на підтримку Надії Савченко, яка голодує вже більше 80-ти днів, та інших політв’язнів. До неї, каже, вже долучилось більше тисячі людей.
Голодування. День третій. Вже не так хочеться їсти, менше реагуєш на людей, які щось жують, хоча думки плутаються і сил все менше, розповідає Лілія Мусіхіна. На тиждень без їжі, на воді і несолодкому чаї, волонтерка зважилась на підтримку української льотчиці Надії Савченко, яку в Росії не відпускають з-під варти. Сама Надія голодує вже більше 80-ти днів. Хоча мова йде не лише про Савченко, наголошує активістка, а й про інших політв’язнів. Тільки разом можна добитись того, щоб народ почули.
– Ми хочемо, щоб працювали адвокати, щоб вишукували наші правозахисники і робили все можливе для їх звільнення. В нас була ситуація, коли хлопець з нашої сотні, теж насильно вивезений на територію Росії, теж там утримувався, і на сьогодні він воює на Сході в добровольчому батальйоні. Тобто ми не повинні кидати своїх, – говорить волонтер “Самооборони майдану Тернопільщини” Лілія Мусіхіна.
Спочатку до Лілі долучились кілька тернополянок. За кілька днів голодування друзі на її сторінці у соцмережі повідомляють про понад тисячу людей, розповідає жінка, тепер – в різних країнах світу. Хтось відмовився від їжі на день, хтось – на кілька, проте усі – з єдиною метою. Так вони висловлюють свою підтримку українцям.
– Українці, долучайтесь. Легше тисячі, чи двом, чи навіть мільйону поголодувати тиждень, і бути почутими, ніж одній людині голодувати рік, півроку, чи 70-80 днів, скільки там в неї зараз, – каже Ліля.
