додому Головні Тернопіль вшанував пам’ять жертв Голодоморів

Тернопіль вшанував пам’ять жертв Голодоморів

1509

У суботу, 24 листопада, Україна вшановувала пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Це безпрецедентний злочин у світовій історії. Штучний голод був спрямований не лише на фізичне знищення українців. Комуністичний режим прагнув поставити знесилених голодом, страхом та відчаєм українців на коліна. Стерти генетичну пам’ять народу. Викорінити навіть думки про свободу та власну державу. Коли дослідники говорять про голодомор, мається на увазі період з квітня 1932 до листопада 1933. У сукупності ці події призвели до загибелі мільйонів людей, за деякими підрахунками близько чверті населення тодішньої України. Така кількість жертв означала знищення національного генофонду на кілька поколінь.

Людей, які стали жертвами голодоморів, у Тернополі на Театральному майдані згадали молитвою та вшанували їх пам’ять загальнонаціональною хвилиною мовчання. На знак скорботи про мільйони загиблих внаслідок голодоморів та політичних репресій співвітчизників, українці провели традиційну поминальну акцію “Запали свічку”. А на центральному майдані Тернополя зі свічок виклали символічний хрест. Геноцидом українського народу Голодомор 32-33 років минулого століття офіційно визнали 24 країни, а у 2006 році й Український Парламент. Тернополяни Марія та Роман приходять сюди щороку. Вони не з розповідей знають про весь страх Голодомору. А їх в українській історії було три.

-Ви знаєте, не годен розказувати, бо то дуже тяжко, дуже тяжко. Я онукові своєму розказувала сьогодні, він в 3 класі, то він каже: “Бабуся, то неправда”. То він тоді так трясся, а моя дочка каже: “Мамо, нащо ти говорила йому?”. В мене тато мав 96 років, як вмер і сказав: діти, не випалюйте, всі патики, бо буде шщ дуже страшне. А що зараз робиться?

-Робили, давали 5 рублів на чоловіка, мама робила їй 5 гривень, брат робив – 5 рублів. А за 5 рублів можна на той час було купити півтори булки хліба. Вот тобі маєш і нічо не було. Були голодні, холодні. Добре, що давали людям ще спецодежу. Бо якби спецодежі не дали, то би позамерзали, але дали, бо треба було робити в лісах.