Останній дзвоник відзначили і в єдиному на Тернопільщині освітньому закладі для сліпих та слабозорих без обмежень віку. Цього року випускників у цьому центрі лише п'ятеро, проте і для них і для решти учнів організували свято.
Валерій Улашин нині випускник обласного освітнього закладу для сліпих та слабозорих. Хлопець уже визначився з майбутнім вибором професії. Хоча це буде складно, припускає Валерій, проте спробує вступити на факультет фізичної підготовки одного з педагогічних ВИШів Києва.
Валерій Улашин, випускник Тернопільського обласного освітнього закладу для сліпих та слабозорих: "Проблеми з зором в мене почались з самого народження, це напевно по спадковості. В мене такий зір, що на праве око я бачу на 0,7%, а на ліве в мене взагалі 0,3. Зір в мене проблематичний, але це не мішає мені займатись моєю улюбленою справою".
Таких оптимістів як Валерій не багато, зазвичай, люди сліпі та слабозорі у сучасному світі просто не можуть обійтись без допомоги інших. Проблем у пристосуванні вистачає: це і транспорт, і дорога, а найболючіше – людська байдужість.
Валерій Улашин, випускник Тернопільського обласного освітнього закладу для сліпих та слабозорих: "Якби можна було, то треба було б побільше на світлофор поставити таких дзвінків для незрячих, тому деколи не працює і не незрячий незнає чи то червоне світло чи зелене, йому важко переходити. Краще ставлення до слабозорих людей і дітей".
Олексій Войтович, голова правління обласної організації УТОС, викладач освітнього закладу для сліпих та слабозорих без обмежень віку: "Часом як незрячий стоїть не тільки з палочкою, а й без палочки. Він стоїть як правило на початку зупинки, придивляється яка це підійшла маршрутка, біжить за нею, якщо не побачив, і це викликає на зупинці тільки сміх і ніхто не додумається, що людині треба допомогти, підказати номер маршрутки і допомогти сісти".
Основне завдання педагогів освітнього закладу для сліпих та слабозорих – навчити незрячих людей не тільки писати чи читати, а й допомогти позбутися комплексу неповноцінності, адже більшість незрячих – це талановиті та обдаровані люди, які пишуть вірші, співають, займаються спортом і стають відомими людьми.
Ганна Богатирьова, завідувач Тернопільської міжобласної школи для сліпих та слабозорих: "Ми маємо професійного журналіста – Віталіка Чупрінського, професійну співачку – Людмилу Гершун, яка поїхала на відбірковий конкурс, сьогодні вона у Рівне поїхала виступати, і Віталій Горошко, також виступає зараз. Це мені пальців на одній руці не вистачає, щоб перерахувати, також соціальні працівники і юристи".
Ганна Іванівна постійно підбадьорює своїх підопічних – "Не сумуйте, що очі не зрячі, проте душі у вас – золоті".
