Бабакан, Флоріанська брама, Ринкова площа, Маріацький костел, суконіце, казімеж – незмінний маршрут для тих, хто хоче побачити історію Кракова зсередини. Щороку цими вулицями гуляють мільйони туристів. Про місто польських королів і сучасного студенства наступний сюжет з Польщі.
ЧИТАТИ ЩЕ: Тур вихідного дня до Польщі
Місто молодості і старовини, культурна столиця Польщі, – Краків. Тут повсюди витає історія і водночас кипить студентське життя. Нині у Кракові діє 24 вищих навчальних заклади. Проте головна його особливість – Стара центральна частина міста. Після численних набігів ворогів і з плином часу збереглося далеко не все. Проте й те, що нині височіє над Краковом, береже його історію. Перед входом у старе місто – Академія Образотворчих мистецтв імені Яна Матейки, площа, пам'ятник.
В той час, як міська брама була зачинена, на їх місці зупинялись іноземні купці та посли. Головною оборонною спорудою Кракова з 15 століття був Барбакан. У військові часи – єдиний вхід у місто. Товщина його стін – 3 метри. Невеликий за розмірами, він мав 7 оглядових башт та 130 бійниць. Саме тому, залишався недосяжним для ворогів. Барбакан вів до Флоріанських воріт. Проте потрапити туди можна було, здолавши підйомний міст через 24-метровий рів, наповнений водою. Застоявшись, вона зацвітала і мала жахливий запах. Тому у часи правління австрійців рів засипали.
Флоріанська брама нині відкрита для всіх і радо запрошує гостей. Внутрішні стіни мурів – суцільна картинна галерея. Переважно тут виставляють свої роботи молоді художники. Від брами починається вулиця Флоріанська. Протягом століть в країні мінялись правителі, назви міст, та й сучасна Польща не завжди Польщею була. Попри це назва цієї вулиці незмінна вже 700 років. Сучасні будівлі датуються переважно 18-19 століттями, і хоча атмосфера нагадує музейну, вони – житлові. Щоправда їх мешканці – переважно відомі сім'ї. На перших поверхах – численні крамниці, кафе та кав'ярні.
ЧИТАТИ ЩЕ: Про розвиток шахти і життя шахтарів-солекопів у Польщі
В часи Середньовіччя нумерації не було, але будинки не сплутаєш. У кожного своя історія і особливість. На одному з них – дзвони, на іншому – грона винограду, корзина з фруктами чи навіть ланцюги. Такими перегороджували вулицю, аби збити ворожу кінноту. Будинки 16 століття, обрамлені каменем. Напис на одному з них – "Нехай цей будинок стоїть, доки мураха не вип'є воду з океану, а черепаха не оббіжить весь світ".
Вулиця Флоріанська виводить у серце Старого Кракова – Ринкову площу, одну з найбільших площ Середньовічної Європі, розміром Це 200 на 200 метрів. Проте не всі будівлі стоять строго по квадрату. Виняток – два костели – залишки будівництва, яке проводилось до надання місту магдебурзького права. У центрі площі – великий торгівельний комплекс, Сукеніце, або як його ще називають суконні чи торгові ряди. На другому поверсі – Галерея Живопису.
Щогодини на площі чутно звук трубача. Він виглядає з вікна Маріацького костелу і, як і в давнину, сповіщає усіх про спокій і мир. Мелодію грає в чотири сторони, в тому числі у бік королівського замку та міських воріт.
Вціліла і 70-метрова частина середньовічної готичної Ратуші. Поблизу – відсічена голова як символ місця страти. Тепер це швидше місце зустрічі для знайомих. У бідівлях більше сотні кафе та ресторанів, в одному з яких любили бувати Володимир Ленін та Надія Крупська.
Від ринкової площі відходить ще кілька вулиць, серед яких – Гродська, Канонічна. Зовні кожна зі споруд – надзвичайно красива та велична, проте дахи будували не так сумлінно. Крім того, на них часто сушили горіхи. Саме це у 19 столітті спричинило велику пожежу, яка знищилила чимало будівель. Згодом ці вузькі вулички відбудували.
Ольга Савуляк, журналіст: "Посеред Середньовічних вулиць як ніколи актуальні слова "Мій дім – моя фортеця". Серед численних вулиць не залишали місця навіть для зелених насаджень. Усе життя вирувало в двориках".
Нині в таких італійських двориках арт-майстерні, кафе, в тому числі і українські. Проте озелення все ж лише мобільне. Побувавши у Кракові, варто оглянути і давній єврейський квартал – Казімеж, який колись був окремим містом. Його виділяє багато синагог та єврейське кладовище.
Вулиці, побіч яких численні костели, монастирі та житлові будинки виводять до Вавеля. Про незмінне місце коронації та поховання польських королів і правителів дивіться у наступному сюжеті.
