Головна культура Сьогодні минає рік, як не стало Степана Сапеляка

Сьогодні минає рік, як не стало Степана Сапеляка

472

Сьогодні минає рік як не стало письменника, літературознавця, громадського діяча, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, уродженця села Росохач Чортківського району Степана Сапеляка. У бібліотеці – музеї "Літературне Тернопілля" відкрили виставку з численними унікальними документами, фотографіями та книгами. Виставку також приурочили до іншої дати – у 2013 минає сорок років як у Чорткові саме Степан Сапеляк підняв синьо-жовтий прапор, за що був репресований Радянською владою. А після п'яти років позбавлення волі та трьох років заслання повернувся в Україну, щоб жити, творити і будувати Незалежну державу.

Степан Сапеляк народився в селі Росохач Чорткіського району у березні 1951 року. Зростав Степан у традиційній українській родині греко-католицького обряду, де панував культ Шевченка, Святого Письма, народних пісень і танців, пам’ятали в сім’ї й підпілля УПА. Згодом через несумісність життя в родині і в суспільстві, Сапеляк вступає до створеної в його рідному селі підпільної патріотичної організації. Вночі  21 січня 1973 року, з нагоди 55-ї річниці проголошення Української народної республіки, Степан і ще кілька юнаків вивісили над установами Чорткова чотири національні прапори та 19 написаних від руки великих листівок, що закінчувалися гаслами: “Свободу українським патріотам!”, “Ганьба політиці русифікації!”, “Хай живе зростаючий український патріотизм!”.

Орест Савка, старший науковий співробітник Тернопільского музею репресованих та політв'язнів: "Ми знали про цю групу в тому числі і я. І звичайно я захоплювався таким чоловіком, такими людьми, які не побоялись такого страшного режиму, і здійснили .. подвиг, я б так сказав, бо любім Боже правду, пошити і розвішати синьо-жовті прапори над Чотрковом над адміністративними будинками,  це треба було мати велику душу і серце, відвагу та найголовніше – любов до України".

Вже через два тижні Степан Сапеляк поплатився за скоєне: активіста зарештували, інкремінувавши зберігання рукописної книжки  з повстанськими піснями, написання вірша «антирадянського змісту», а також прослуховування закордонних радіостанцій і «поширення вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад». І навіть п"ять років позбавлення волі та три роки заслання не зламали духу борця за волю.

Орест Савка, старший науковий співробітник Тернопільского музею репресованих та політв'язнів: "Пройшовши такі муки і тортури, бо по-різному до цього відносяться. Але я хотів би, щоб ті, хто має іншу думку, пройшли тим шляхом, в той час і зробили те, що зробив Степан. І він залишився ніжною, люблячою, незлою людиною".

На початку 90-х Степан Сапеляк брав активну участь у русі за незалежність України. Він член Української Гельсінкської групи, засновник Харківської філії Української Гельсінкської Спілки, автор-засновник і редактор-організатор журналу Української асоціації незалежної творчої інтелігенції «Кафедра».

Богдан Хаварівський, голова Тернопільського обласного товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса: "Перші спогади – це коли я їхав в купе поїзда з колегії, я був начальником освіти, і бачу сидить делікатний, гарний з гарною українською вимовою, і так ми там познайомились і на все життя. Він навіть у своїй книзі пише, що Хаварівський привіз його до Тернополя. Потім він був в мене в освіті, а потім коли не приїжджав завжди був в мене в архіві, там  є його особистий фонд".

Серед експонатів виставки у бібліотеці-музеї "Літературне Тернопілля" збірки спогадів Степана Сапеляка, фотографії різних років, видання творів. Особливо цінними є листи, які надсилали Степану Сапеляку, коли він був у засланні.

Галина Компанієць, завідувач бібліотеки-музею "Літературне Тернопілля": "Це є особливі докумнети,  вони не тільки з України до нього приходили, а й з-за кордону. Показуємо також книги, фотографії, які були зроблені вже у Незалежній Україні, також у Тернополі, коли він уже повернувся в рідний край".

Виставка працюватиме впродовж місяця у бібілотеці-музеї "Літературне Тернопілля" на вулиці Івана Франка у Тернополі.

Коментарі

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here