26 квітня – Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф – для українців особливо трагічна дата. У 1986 році цей весняний день поділив життя кожного з нас на "до" і "після". Близько 2 години ночі на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався потужний вибух. Аварія призвела до забруднення радіоактивними речовинами більш ніж 145 тисяч квадратних кілометрів території України, Республіки Білорусь та Російської Федерації. У 27-му річницю трагедії жертв, ліквідаторів та постраждалих від аварії на Чорнобильській атомній станції вшанували і в Тернополі.
1986 рік. 26 квітня. П'ятниця. Така ж, як і сьогодні. Батьки відвели до школи дітей і пішли на роботу. Завтра – вихідний. 2013 рік. 26 квітня. П'ятниця. Батьки і діти зібрались біля пам'ятника ліквідаторам аварії на Чорнобильській атомній електростанції у тернопільському парку Національного відродження. Разом згадують, як весняний день 27 років тому поділив звичне життя людей на "до" і "після". Тієї ночі, між 1 та 2 годинами, на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався потужний вибух. Радіоактивними речовинами забрудно більш ніж 145 тисяч квадратних кілометрів території України, Республіки Білорусь та Російської Федерації.
Трагедія у маленькому українському містечку Чорнобиль стала найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. За оцінками експертів, впливу чорнобильської радіації зазнали 7 мільйонів людей, з них – 3 мільйони українців. На боротьбу з радіацією відправили і військове формування з Тернопільщини. З військовослужбовців запасу був спеціально створений батальйон – військова частина 6033.
Зеновій Бицька, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС: "Люди, відірвані від станка, люди, відірвані від поля, які вже давно не бачили військової шеренги, були напрвлені в саме пекло, на територію станції. Проводили дезактивацію території, будівлі, гасили пожежі. Їх майже 300 чоловік".
Вони гинули, тільки прибувши туди, але ціною власного життя рятували інших. Працювали без жодних інструкцій і правил. Просто діяли так, як підкаже розум і серце.
Зеновій Бицька, ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: "Ніхто не здригнув, ніхто не відказався, ніхто не попросився. І так 45 днів".
Орест Любий, ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: "Перші самі, що прийшли туди, вони нахватались стільки радіації. Важко навіть згадувати".
Ті, хто вижили, решту життя відчувають наслідки аварії на собі. Лише у Тернополі живе майже 300 постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи та учасників ліквідації, які нині є інвалідами.
Володимир Хомик, голова Тернопільської міської громадської організації "Спілка Чорнобиль": "Пенсії чорнобильців на сьогодні невеликі. Від тисячі до 2 тисяч гривень".
Витрати ж на лікування – чималі, кажуть чорнобильці. Тому просять про допомогу у чиновників.
Ростислав Левчук, начальник управління охорони здоров'я Тернопільської міськради: "Міська рада разом з товариством "Соціальні аптеки" знайшла можливість задовільнити заявку громадської організації спілки чорнобильців міста і підготувала соціальні пакети для потреб чорнобильців".
У кожному з соціальних пакетів – життєво важливі медикаменти.
Борис Рубленик, керівник ТОВ "Соціальні аптеки": "Загальна сума – це 18 тис. 155 грн".
Крім цього, чорнобильцям роздадуть пів тисячі карток знижок на 10-15% в одній з мереж аптек. 26 квітня при пред'явленні посвідчення вони безкоштовно їздиитимуть у громадському транспорті. Хтось отримає подяки, хтось може і грошову допомогу. Та чи досить цього, щоб висловити всю вдячність за врятовані життя мільйонів людей?!
Орест Любий, ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: "Слава Богу, що ті, хто лишився живий, ще приходять, згадують тих, кого немає серед нас. Це головне. Щоб не забувати тих людей, які зробили подвиг в перші дні".
