додому Новини Сьогодні День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Сьогодні День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

964

14 грудня –  День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Свято було встановлене   в Україні згідно з Указом Президента від 10 листопада 2006 року на згадку про завершення 14 грудня 1986 року будівництва саркофагу над четвертим зруйнованим енергоблоком ЧАЕС. З цієї нагоди у Тернополі, біля пам’ятника жертвам Чорнобильської трагедії, відбувся мітинг-реквієм. Ліквідатори разом із громадськістю Тернополя пом’янули побратимів, які віддали свої життя, рятуючи країну від радіаційної загрози.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, що на Київщині, сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа – Чорнобильська аварія. Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життями і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення.

За різними даними, лише протягом одного місяця після Чорнобильської катастрофи від отриманого опромінення загинуло від 30 до 200 пожежників і працівників АЕС. Тернополянин Петро Качинський – один із ліквідаторів, який побував у зоні відчуження і наслідки катастрофи на ЧАЕС, відчув на власному здоров’ї.

– Були в 86 році нас 20 чоловік з автоінспекції, ввечером сказали – ранком, щоб на 9 годину ви були готові. І поїхали, відбули 20 днів, були на самій станції, забезпечували безпеку дорожнього руху в 30-кілометровій зоні, – пригадує ліквідатор аварії на ЧАЕС Петро Качинський.


Тоді, у червні 86,ні пан Петро, ні його колеги, навіть не здогадувались, як це може бути небезпечно. Підозри, що щось не так, викликала пустка, у яку перетворилась чорнобильська зона.

– Найбільше вразило то, шо там населення не було, заїжли в село, всьо вимерло, кури ходять по подвір’ю, собаки, коти, а людей нікого не було, – каже Петро Качинський.

Місцевих мешканців на той час вже вивезли. Натомість – ліквідатори приїжджвали у зону відчуження позмінно. Понад 600 тисяч осіб пройшло через чорнобильський майданчик. Працювали вахтовим методом – приїздили одні, отримували максимально допустиму дозу радіації й їхали назад. На зміну приїздили інші. Тоді люди не розуміли, наскільки все страшно.

– Я в перших числах червня 1986 року приймав участь в ліквідації аварії, 5 місяців находився в Чорнобилі. Після того був госпіталізований в госпіталі Київським міністерством внутрішніх справ. Тепер періодично лікуюся, – говорить голова громадської організації органів внутрішніх справ “Чорнобильський щит” Борис Коваль.

Зараз Борис Коваль очолює громадську організацію органів внутрішніх справ “Чорнобильський щит”. І допомагає чорнобильцям вирішувати їх проблеми і домагатися справедливості. Загалом, на Тернопільщині перебуває на обліку майже сорок три тисячі людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, 521 вдова померлих громадян, смерть яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС, та 2 400 ліквідаторів. 14 грудня 1986 року завершили будівництво саркофагу над четвертим зруйнованим енергоблоком ЧАЕС.

З цієї нагоди у Тернополі, біля пам’ятника жертвам Чорнобильської трагедії, відбувся мітинг-реквієм. Ліквідатори разом із громадськістю Тернополя пом’янули побратимів, які віддали свої життя, рятуючи країну від радіаційної загрози.