додому духовність Монастир і храм у В. Дедеркалах на Шумщині потребують грошей на відновлення

Монастир і храм у В. Дедеркалах на Шумщині потребують грошей на відновлення

453

47 мільйонів 900 тисяч гривень були віділені із державного бюджету Постановою Кабінету міністрів на відзначення 1025-ї річниці Хрещення Русі. Здебільшого ці гроші витратили на відновлювальні та реставраційні, будівельні або навколобудівельні роботи об'єктів Києво-Печерської Лаври, Михайлівського Золотоверхого собору, Софії Київської, Катерининської церкви у Чернігові, словом, як зазаначив міністр культури Леонід Новохатько 24 липня на прес-конференції, мова йде про найдавніші храми часів Київської Русі і об'єкти, пов'язані з прийняттям християнства. Храм і монастир у Великих Дедеркалах значно пізніші, збудовані у 18 столітті, відтак у перелік, передбачений Постановою Уряду, не увійшли, та грошей на відновлення потребуюють чималих.

Храм і монастир у Великих Дедеркалах заснували католики. Кажуть, монахи з Дедеркал славилися як вправні художники, вони розписали, приміром, костел в Острозі. Із давніх розписів у храмі зберігся хіба тільки цей. Нині православну церкву розписують заново. Відреставрувати старі розписи хотіли, та це неможливо – все сиплеться. За три століття храм встиг побувати кілька разів католицьким і православним, та найбільших руйнувань зазнав за радянської влади, коли тут 1976 року створили єдиний у Тернопільській області лікувально-трудовий профілакторій, і в церкві обладнали двоповерхові виробничі цехи.

Василь Кисляк, колишній працівник ЛТП, прихожанин церкви Св. Миколая у В. Дедеркалах Шумського району: "Стояли токарні станки, фрезирувальні, на другій половині стояв сварочний цех. Коли стояли тут токарні станки, вібрація йшла і воно почало осипатися, почалась така руйнація. От даже зараз по стінах йдуть шви осадки фундаменту. Тут є пару ікон, які від цього самого храму. Десь вони хранилися по людях на домах, то люди… Вон стоїть одна ікона на пристолі, там ше…  А то, шо відновили – то вже нове, не те, що було старою".

Однак розписувати храм по-новому також нелегко і фінансово, і фізично – сліди вологості проступають на стінах. Кажуть, за радянської влади церкву використовували і як склад та зберігали тут сіль. Вона і досі притягує вологу. А по кутах стін, суміжних із будівлею колишнього монастиря, попри всі зусилля росте і зеленіє мох. Руйнується й приміщення монастиря. Ще рік-два і туди страшно буде зайти, каже Василь Кисляк.

Василь Кисляк, колишній працівник ЛТП, прихожанин церкви Св. Миколая у В. Дедеркалах Шумського району: "Від 96 року, відколи закрився лікувально-трудовий профілакторій, приміщення вже почали руйнуватися, криша тече, всьо, даже кріплення потолків, вони вже падають. І скільки зверталися в районну адміністрацію, і куди не зверталися – ніхто ніякого відношнння до того не має. А фактично, то воно рахується за єпархією. А в єпархії, щоб, не мають коштів, кажуть, його відновити".

Церква не може допустити, аби приміщення монастиря завалилось, каже Високоприосвященніший Нестор, та з іншого боку і грошей стільки церква не має. Є й проблема документів.

Високоприосвященніший Нестор, Арієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький УПЦ КП: "Ремонт таких колосальних об'ємів потребує, відповідно, і великих коштів, особливо враховуючи те, що пам'ятник архітектури, ніхто не дасть дозвіл ремонтувати господарським способом, лише спеціалізовані фірми, які беруть за це ше більші кошти, ніж це може потягнути, звичайно що, будь-яка громада чи релігійна структура. На сьогоднішній день ще є, крім того, існує проблема, що попередній керуючий єпархією Архієпископ Іов чи знищив, чи не уклав взагалі охорондоговір, тому що ми не маєм ніде ніякої інформації, тому зараз відновлюється ця вся документація, відновлюються всі папери і коли в нас буде вже вирішено ці питання, я думаю, будемо звертатися і до тернополян, і до бізнесменів, і до держави про те, щоб посприяли в відновленні цієї величної споруди, цього монастиря".

Завершити паперові справи планують до цієї осені, а от відновлювати монастир у Великих Дедеркалах навряд чи доцільно, каже представник церкви: мирське життя центру села монашому не сприятиме.

Високоприосвященніший Нестор, Арієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький УПЦ КП: "Ці приміщення, я думаю, що, можливо, на їх базі буде створений або духовний навчальний центр, або, можливо, якийсь центр по опіці над якимись певними верствами людей. Це питання зараз ще опрацьовується, розглядаються певні варіанти і я думаю, що в найближчий час на це питання вже можна буде дати остаточну відповідь".

Тим часом храм Святого Миколая громада своїм коштом потроху відновлює.

Отець Олександр (Страхарчук), настоятель храму Св. Миколая УПЦ КП у Великих Дедеркалах Шумського району: "Дуже тяжко. Якщо взяти на увагу, яка чисельність громади і перевести на квадратуру храму, то дуже велика різниця виходить. В Святому Євангелії є такі слова: "Якщо Господь не побудує, то даремно турбується будівничий". Звідки ті гроші знаходять люди – сам подекуди чудуюся. Але ви самі бачили, храм потрошки-потрошки відновлюється".

Василь Кисляк, колишній працівник ЛТП, прихожанин церкви Св. Миколая у В. Дедеркалах Шумського району: "Роботи тут ше хватає. Бачите, вже воно тягнеться більше 15 років. Ну, тут хто скільки може, але люди стараються. А докінчити повністю – то нема фінансів, щоб його доробити так нормально, щоб зайти і подивитися. Найбільше, що нас зараз турбує – це наружна робота фасаду з вулиці. Найсаме страшніше, що воно зараз дивиться на півтериторії району".

Облаштування церкви зовні, аби вона стала справді архітектурною пам'яткою та окрасою Великих Дедеркал, – це чи не найперше завдання, яке ставить собі громада, та от втілити його самотужки насамперед фінансово навряд чи зможе.

Отець Олександр (Страхарчук), настоятель храму Св. Миколая УПЦ КП у Великих Дедеркалах Шумського району: "Не можна, щоб хлопці зібралися і просто це зробили – ви самі бачили, яка це висота і які необхідно кошти затратити, бо необхідно ту стару штукатурку, що полишалась, її необхідно всю знімати і все наново переробити, все повитягувати. Це треба, щоб робили професійні бригади. Але це, як завжди, – кошти. Дуже великі кошти".