Соціальні мережі дедалі частіше стають інструментом інформаційних маніпуляцій. російська пропаганда використовує емоційні теми — полонених, обстріли чи людські трагедії — щоб привернути увагу користувачів і змусити їх поширювати сумнівний контент. Останнім часом для цього активно застосовують і штучний інтелект. Подібні публікації супроводжують закликами перейти за посиланням чи переглянути «відео у коментарях». Насправді ж це — емоційна пастка, яка допомагає анонімним сторінкам набирати аудиторію та поширювати фейки. Як працює така схема і чому користувачам варто бути особливо обережними з подібним контентом — дивіться далі.
Російська пропаганда та дезінформація залишаються одними з ключових інструментів війни проти України. Найчастіше фейки ширяться соцмережами через анонімні сторінки, ботів та маніпулятивний контент.
Останнім часом ворожі інформаційні атаки дедалі частіше використовують і можливості штучного інтелекту. Зокрема, у мережі масово з’являються пости з нібито українськими військовополоненими. Під виглядом «свіжих списків» анонімні ресурси змушують людей переходити за посиланнями або підписуватися на сторонні пабліки.
Фактично такі дописи — це емоційна пастка. Вони не мають жодного зв’язку із реальними полоненими, але допомагають ворожим акаунтам швидко нарощувати аудиторію. Пізніше ці ресурси використовують проросійські наратив. Про це попереджають у Центрі протидії дезінформації.
Схожу тактику ворог застосовує і після обстрілів цивільної інфраструктури. Мережею ширять фейкові відео про «сім’ї під завалами», які насправді є лише приманкою для збору трафіку.
Фахівці вкотре закликають бути особливо уважними до надто емоційних публікацій. Не переходьте за сумнівними посиланнями, не поширюйте неперевірені фото чи відео та не довіряйте анонімам. У разі сумнівів — завжди звіряйте дані з офіційними повідомленнями державних органів чи перевірених медіа. Пам’ятайте: навіть один ваш репост може мимоволі допомогти ворогу в інформаційній війні.