Тривають літні канікули і сезон дитячого травматизму в розпалі. Влітку діти травмуються вдвічі частіше, кажуть медики. Якщо під час навчального року дітей контролюють вихователі та вчителі, то з початком канікул вони або віддані самі собі, або бабусям та дідусям, які вже фізично не встигають вгледіти за своїми онуками.
Саме влітку трапляється найбільше нещасних випадків та стрімко зростає дитячий травматизм, кажуть медики. Тенденція частого дитячого травматизму на вуличних майданчиках останнім часом міцно закріпилася саме за спальними районами. Батьки нарікають – не вистачає дитячих майданчиків. Попри це, чимало будинків взагалі не мають ігрових зон. Тому діти змушені шукати розваги деінде. Нерідко – це будівельні майданчики, вентиляційні шахти, підвали, дахи будинків та дерева. А таке дозвілля без травм не обходиться. Переломи, струси мозку, порізи та вивихи найчастіше трапляються у дітей. Василь отримав травму хребта та уже третій тиждень на лікарняному ліжку.
Василь, постраждалий: "Я собі просто виліз на дерево і не дивився під ноги, наступив на гілку в ппав, потім та гілка на мене".
Часто діти потерпають через необережність дорослих, саме так трапилось із шестирічним Віталиком.
Віталік, постраждалий: "- Що на тебе щось впало?
– Ворота, один дядько кіньми скинув і я думав, що вони прицеплені, а вони були не прецеплені і впали".
Останнім часом почастішали випадки травм падіння з велосипедів, роликів та самокатів.
Михайло Процайло, відділення травматології Тернопільської обласної дитячої лікарні: "В нас десь щорічно на 500 дітей кількість травм зростає. Це пов'язано з тим, що це літні канікули, ми назвали це "синдром різкої зміни поведінки", тому що діти мають надлишок вільного часу, нема догляду, а ще немає достатньо спортивних майданчиків, організованого дозвілля дітей".
Медики головною причиною дитячого травматизму вважають брак уваги з боку дорослих: батьків, вчителів, а то й випадкових перехожих. Батьки зобов'язані навчити дітей правильно поводитися в місцях відпочинку і з предметами, що їх оточують.
Михайло Процайло, відділення травматології Тернопільської обласної дитячої лікарні: "Треба мати на увазі, що самий небезпечний вік – це від 7 до 14 років, коли психіка в дитини не сформована, дитина вважає, що все можна їй робити і це є таким головним фактором. Бо коли ще маленькі, то дідусі, бабусі ще дивляться за ними, а коли старші, то вже мають якийсь досвід, що туди лізти не можна, а от такі з 7 до 14, як ми кажемо гусарики, найбільше зазнають травми".
Найбільше, 70% відсотків дітей травмуються в побуті, поширений і вуличний травматизм. Аби уникнути таких випадків, каже Михайло Процайло, батькам потрібно пильнувати дітей.
