Служити Батьківщині, віддавати усі свої знання, сили та вміння справі захисту рідного народу – так утвердилося переконання 22- річної тернопільчанки Мар’яни Семчук після трагедії, що спіткала їхню родину. Рідний брат дівчини – Віктор загинув у зоні АТО.
– Минулого року я закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з прокурорсько-слідчою кваліфікацією, захистила диплом спеціаліста. Уявлення про роботу в органах прокуратури мала, тому що двічі відбувала практику, але чомусь мене завжди вабила служба в міліції, – розповіла Мар’яна. – Здійснитися моїй мрії і остаточно переконатися, що саме в мундирі міліціонера хочу служити людям, допоміг, на превеликий жаль, трагічний випадок.
В тернопільському аеропорту на прибуття військового літака на борту із загиблим 23-річним розвідником-снайпером розвідувального відділення штабного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ» Віктором Семчуком разом із рідними очікував керівник обласної міліції Василь Облещук. Довідавшись, що сестра Віктора мріє служити в органах внутрішніх справ, запропонував їй роботу.
У ці дні я не думала над пропозицією Василя Корнелійовича, – згадує Маряна Семчук, – А коли біль втрати змінився усвідомленням, що Віктор віддав своє життя за кожного з нас, за майбутнє нашої України, я зрозуміла, що за прикладом брата теж служитиму.
Сьогодні старшина міліції Мар’яна Семчук освоює перші ази служби в підрозділі дільничних інспекторів Тернопільського міськвідділу внутрішніх справ. Попереду – фахова професійна підготовка, відтак дівчина виконуватиме обов’язки інспектора по роботі з населенням та громадськими формуваннями.
Нагадаємо, 23-річний Віктор Семчук поклав своє життя під Ямполем 19 червня. Разом з ним загинули ще шестеро військовослужбовців 24-ої окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ», яка дислокується в Яворові Львівської області.
Військовою службою брат марив з дитинства, – ділиться спогадами сестра. – Після дев‘ятирічки вступив до Прикарпатського воєнно-спортивного ліцею. Вищу освіту здобув у Тернопільському національному економічному університеті, проте, отримавши диплом магістра адміністративного менеджменту, цивільної роботи шукати не став. Коли в Україні почалися заворушення, одразу пішов до військкомату і записався на контрактну службу.
Коли Віктор потрапив у зону АТО – рідні досі не знають. Та й про загибель свого героя довідалися з Інтернету, бо офіційної інформації не надходило ще понад добу. Не вірили, сподівалися на диво, та не сталося. 23 червня Тернопільщина попрощалася з уродженцем села Залав’є Теребовлянського району. Вічна пам’ять герою!
Джерело: СГЗ УМВСУ в Тернопільській області